«Миколай на землю сходить і дива усюди творить.»
(до дня Святого Миколая 19 грудня)
«Святий отче, Миколай!
Мою хату не минай
Подаруй мені потіху
І торбинку, повну сміх
І здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни!»
День Святого Миколая є особливо бажаним дитячим святом, яке приносить відчуття передноворічної атмосфери і всілякі приємні сюрпризи. Бібліотекарі дитячого абонементу теж вирішили подарувати дітям радість, веселий настрій, допомогти повірити в чудо, в здійснення бажань і мрій.
Працівниками бібліотеки було проведено народознавчу годину «Миколай на землю сходить і дива усюди творить»! з учнями 2-х класів Народицької гімназії. Діти почули розповідь про Миколая Чудотворця, найвизначнішого Святого християнської церкви, який є символом Добра і Милосердя. Діти ознайомились з легендами, про діяння Святого Миколая та одержали в подарунок книги «З основ християнської етики». А також в бібліотеці оформлено яскраво книжкова виставка «Ми чекаємо на тебе Святий Миколаю»!
Викладка книжок: «Дивовижний світ казок Астрід Ліндгрен».
( до 110 річчя Астрід Ліндгрен)
Славетну шведську письменницю Астрід Ліндгрен називали «Андерсеном наших днів», «Чарівницею із Швеції», «Чарівницею, яка живе повсюди», адже вона була людиною дивовижною, наділеною рідкісним талантом створювати у книгах чудеса.
«Я хочу писати для тих читачів, які здатні творити дива. А дива творять діти, коли читають книжки» – так говорила Астрід Ліндгрен. Вона писала книги саме для дітей, адже в душі була дитиною, вміла по-дитячому дивуватися, радіти життю, сміятися.
Слава Астрід Ліндгрен заслужена і велика. Письменниця створила цілу низку героїв, познайомившись з якими, захоплюєшся назавжди і навряд чи забудеш. В своїх творах вона писала про все, що дороге кожному.
14 жовтня Покрова Пресвятої Богородиці ,
День українського козацтва та День захисника Вітчизни.
Тече вода в сине море,
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море…
T. Г. Шевченко
14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. Упродовж століть воно набуло особливо важливого змісту, оскільки пов’язане із боротьбою за свободу та порятунком від ворогів. Волелюбні козаки, які зі зброєю в руках боронили свою Вітчизну та віру, були переконані, що св’ята Покрова охороняє їх, а Божу Матір вважали своєю заступницею. Тому у часи незалежності св’ято Покрови почало відзначатися ще і як День українського козацтва. Указами президента 14 жовтня відзначають День українського козацтва, і водночас у цей день відзначається День захисника Вітчизни. Цей день – данина всім козакам, воїнам які зробили величезний внесок у формування української народності та досягнення Україною своєї незалежності. Саме виникнення козацтва допомогло консолідувати українців в боротьбі проти численних ворогів, які в ХУ-ХУІІ століттях неодноразово намагалися завоювати українські землі.
Фундаментом всього українського козацтва була Запорізька Січ. Це був політичний центр республіки. Гетьмани Запорізької Січі мали великі урядові повноваження. Вони захищали землі і народ від зовнішнього ворога, вели міжнародні переговори від імені народу, вирішували глобальні питання, що стосувалися загального розвитку держави.
У 1775 році Запорізька Січ була ліквідована рішенням імператриці Катерини II. Але, незважаючи на це, День українського козацтва сьогодні можуть святкувати справжні козаки, оскільки відродження козацтва стало невід’ємною частиною розвитку незалежної Україні після розпаду СРСР.
У незалежній Україні свято офіційно існує з 1999 року (наказ Президента України від 7 серпня 1999 р.), але неофіційно святкується вже декілька століть.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці для нас, українців, свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана.
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова.
В Народицькій селищній бібліотеці до цих св’ят приурочена книжкова виставка «»Щоб зберегти на всі віки скарби козацької доби!». Наша виставка надає унікальну можливість, насамперед молодому поколінню, перенестися в епоху наших славних козацьких прадідів, «прожити» їхнім життям, вдивитися в портрети українських гетьманів і полководців, побачити, як воювали і як виглядав побут запорожців. Наразі ця сторінка нашої історії надзвичайно актуальна, адже звитяги козацьких полководців, блискучі перемоги запорожців у жорстоких боях, їхня любов до своєї вітчизни та незрадлива вірність побратимам є тим історичним і духовним стрижнем, що надає сили й енергії. Окремим розділом представлені книги про славетних гетьманів-ватажків козацького війська.
«Військова служба – поклик долі» - таку назва має прес – калейдоскоп, де представлена література присвячена захисникам Вітчизни і розповідає про героїчне минуле та сучасне українського війська.
Виставка вміщує в собі: «Історія Українського війська 1917-1995», Олег Олійників «Сторінки історії українського військово-морського влоту», «Доля обрала нас», Євген Положій «Іловайск», Василіса Трофимович «Любов на лінії вогню», літературу з хроніками військових дій на сході АТО, та ін.
Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо: «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!» Сьогодні десятки тисяч наших синів, братів, чоловіків, коханих – патріотів нашої держави знаходяться на передовій,захищаючи неньку Україну. Сотні захисників, що отримали поранення в боях, перебувають у військових шпиталях. Ми не можемо спати спокійно: знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які не задумуючись пішли боронити кордони держави і не повернулись - Юрченко Ігор та Ярослав Мялкін.
Мільйони людей вірять, що небо нашої України-матері стане мирним, адже його оберігають славні воїни, їм довіряють найдорожче, найсвітліше – оберігати мир! Ми повинні розуміти, як важко нашим воїнаv знаходитися далеко від своїх родин і друзів, як важко кожного дня переживати смертельні ризики та втрати побратимів. Ми повинні показувати нашим захисникам нашу підтримку, повагу та віру.
Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –
Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.
Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати нашу бібліотеку та ознайомитись з літературою яка допоможе вам збагатити свої знання та поринути у чудовий світ історії українського народу. Як говориться в прислів’ї: «Золото добувають із землі, а знання - з книжок».
6 жовтня 2017 року Всесвітній день посмішки
Веселе та добре свято під назвою Всесвітній день посмішки громадськість відзначає в першу п'ятницю жовтня. Придумав це унікальне свято американський художник Харві Белл, який проживав у США в минулому столітті.
Харві Белл не був відомим художником, з критиків того часу його практично ніхто не знав. Можливо, він так би і пішов з життя в невідомості, але одного разу одна страхова компанія США замовила у нього створення яскравого у смисловому плані символу, який став би уособленням ідей цієї структури. Художник придумав як візитну картку своїх клієнтів жовтий усміхнений смайлик. Так в 1963 році була закладена основа майбутнього свята посмішки.
Популярність значків із жовтими усміхненими пиками була просто безмежною. Незабаром цей символ можна було побачити буквально скрізь: на одязі, листівках, конвертах і навіть поштових марках США. А сам Харві Белл став відомим у своїй країні. Завдяки його творінню в 1999 році вперше святкували це веселе свято. Цей день потрібно повністю присвячувати гарному настрою та веселощам.
Всеукраїнський день бібліотек…Свято книги… Його відзначення свідчить про глибоку повагу суспільства до скарбниць духовних надбань людства, зібрання інтелектуальних і культурних цінностей української нації, підкреслює історичну роль друкованого слова в житті суспільства.28 вересня у святковій залі селищного будинку культури відбулося урочисте зібрання бібліотечних працівників Народицького району з нагоди професійного свята. В цей день працівники книгозбірень прийняли найщиріші вітання та традиційні відзнаки від керівників громади району, відділу культури, профкому та своїх колег. Свято продовжили самі бібліотекарі, які підготували літературно – розважальну програму: «Навіки збережи свій скарб, бібліотеко!» Так, бібліотекарі сіл Норинці, Латаші та Старий Дорогинь підготували сценку «Кумасі», Бібліотекар с. Базар прочитала вірш «Бібліотекар», бібліотекарі сіл Радча, Залісся, Яжберень та Новий Дорогинь розповіли про свою професію в сценці «В бібліотеці», а їх колеги з сільських бібліотек В’язівки, Жерев, Закусили та Селець продемонстрували тематичний урок «В океані рідного народу, відкривай духовні острови»
На завершення святкового дня було оголошено підсумки фотоконкурсу "Зручно відпочивати з книгою" проведеного Народицькою селищною бібліотекою за допомогою сільських бібліотек району та нагороджені переможці. Директор селищної бібліотеки Головач Л. В. подякувала за цікаву тематичну викладку всіх бібліотекарів, які вкотре підтверджують, що вони не тільки майстри своєї справи, а й люди з різнобічними інтересами, талантами та побажала Віри у власні сили, Надії на достойне визнання нашої праці, Любові від читачів та Мудрості у здійснені великих планів.
День Незалежності 2017 року
Незалежність – мрія споконвічна
Нашого великого народу.
Йшли до неї важко і трагічно,
Йшли на плаху чи на хліб і воду.
Козаки її зростили серцем,
Щоб звести до Неба храм держави,
Де Любов Господня розіллється
На Славуту, степ, козацькі лави.
24 серпня 2017 року наша країна відзначає День Незалежності України. Це вже 26-та річниця незалежності нашої країни! З нагоди цього свята в нашій бібліотеці представлена книжково – ілюстрована виставка : « Вірю в майбутнє твоє, Україно!».
День Державного Прапора України.
Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини.
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
Щоб детальніше познайомитись з історією державного прапора, потрібно завітати до нас у бібліотеку, де оформлена книжкова виставка:
«Прапор нашої Вкраїни має колір жовто-синій».
Всесвітній день бездомних тварин.
19 серпня, субота
З того часу, як людина зайнялася одомашненням тваринного світу, їй стало ясно, що є тварини, яких краще так і залишити в їх природному дикому середовищі. Навпаки - тварини, які цілком підкорилися їй, влилися в суєтний світ людини настільки, що стали невід’ємною частиною її власного середовища проживання. Здавалося б всі основні крапки були розставлені і межі визначені. Людина сміливо взяла на себе відповідальність і встановила правила, що дозволило їй з успіхом вести своє домашнє господарство, а його домашні тварини гармонійно доповнювали цю картину.
Бездомні тварини стали з’являтися практично відразу і це було обумовлено цілком природними причинами. Десь вони втрачали своїх господарів, десь їх втрачали самі господарі, десь вони попросту були викинуті за непотрібністю, завжди залишаючись вірними цьому, вже зовсім не чуждому їм, людському середовищу. Коли це стало проблемою - вже ні хто і не пам’ятає, але людина, по більшості цілком з гуманних міркувань, намагалася вирішувати її протягом багатьох століть.
Звертаючись до нашої історії, за даними проекту DilovaMova.com, цю проблему в більшості випадків і найбільш ефективно вирішували, і до цих пір намагаються вирішувати на локальному рівні, знаходячи цим тваринам новий притулок або ж виробляючи достатньо лояльне ставлення громадськості до цих тварин, підтримуючи їх своєю добротою і елементарної турботою. Це не складно і багатьом з нас відомі ці відносини. Але бувають серед нас і ті, для кого саме поняття «доброта» і «турбота» чужі навіть за своєю суттю. Їхнє ставлення до братів наших менших завжди викликає у нас «м'яко кажучи» тихий жах і невимушене занепокоєння. Не менше занепокоєння може викликати і наша з вами байдужість, так як саме цим і досягається та гострота конфлікту, коли проблема безпритульних тварин може віроломно і беззастережно вторгнутися і в життя будь-якої, навіть самої далекої від цих питань людини. Це не дивно, адже тварини також жадають життя, вони можуть хворіти, вони можуть приносити з собою масу серйозних і страшних недуг.
Знайти баланс і практичне стимулювання уваги широкої громадськості до вирішення цих не менш важливих і насущних питань покликаний Всесвітній день бездомних тварин, який був заснований ще на початку 1990-х років на підтримку ініціатив волонтерських організацій з захисту домашніх тварин, які залишилися без нагляду, і що відзначається по всьому світу як правило у третю суботу серпня. На відміну від «Всесвітнього дня тварин», що відзначається 4-го жовтня і що відноситься в основному до проблем захисту всіх тварин, особливо зникаючих видів, «День бездомних тварин» прямо стосується проблем, що виникають у наших колишніх улюблених вихованців. Нагадаємо, що для них вже давно існує в наших національних календарях «День домашніх тварин», котрий щорічно відзначається 30-го листопада. І він стосується нашої уваги саме до тих наших маленьких друзів, які живуть поруч з нами в наших будинках, квартирах і господарствах.
Безпритульні тварини, їх винахідливість і миролюбність, їх любов до життя - це відмінний привід згадати про ці гарні якості, властиві і нам, людям. Давайте поділимося з ними і своєю добротою, проявимо до них нехай маленьку, але турботу. Може не відразу, може не сьогодні, але обов'язково подбаємо про них, адже вони абсолютно завжди готові відгукнутися на нашу доброту. Вони завжди готові радувати нас, виляти хвостом або ніжно муркотіти, стрибати від радості і по своєму посміхатися нам. Вони люблять нас, людей, адже так і не покинули наше, дуже часто вороже середовище проживання. Давайте і ми будемо любити їх, висловлюючи цю любов у практиці свого життя.
В 2017 році Всесвітній день бездомних тварин припадає на 19 серпня.
День пасічника України.
Професійне свято бджолярів.
19 серпня, субота
Мед - продукт вічності. Він має один з найвищих показників дати зберігання серед харчових продуктів. Уявіть, знайдений в гробницях фараона, запечатаний в глечиках мед, до цього часу залишається їстівним і придатним для вживання. Ця довговічність пояснюється його хімічним складом: продукт природним чином є кислотним, з низьким вмістом вологи, що робить його досить непривітним середовищем для різноманітних бактерій. Перетворюючи нектар (основний інгредієнт меду), бджоли так сильно махають крилами, що витягають надлишкову вологу з спочатку наповненої водою речовини. У бджіл також є спеціальний фермент у шлунках, який допомагає розділити нектар на глюконовую кислоту і перекис водню. Останній сприяє подальшому запобіганню росту бактерій та інших мікроорганізмів в меді.
Мед дуже корисний для здоров’я і це помітили давно. Перші свідчення про мед, котрий застосовується для медичних цілей, датується часом стародавньої Месопотамії. Оскільки речовина настільки негостинна для бактерій, її часто використовували для захисту від інфекції при порізах і опіках. Сьогодні мед також використовується в якості природного лікування лупи, виразок шлунка і навіть деяких видів сезонних алергій.
Типовий вулик може виробляти від 13,6 до 45,35 кг меду на рік. В середньому, медова бджола виробляє 1/12 чайної ложки меду протягом свого життя.
День пасічника - професійне свято бджолярів - в Україні почали відзначати з 1997 року.
Він встановлений Указом Президента № 815/97 і святкується щорічно 19 серпня.
Підраховано, що кожна сьома тонна світового меду - українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей.
Цього ж дня християни відзначають Преображення Господнє, яке в народі називають Яблучний Спас. Цього дня за традицією в церквах освячують яблука та мед. Пасічники освячують вулики перед настанням холодів, щоб бджоли добре перезимували.
Аромат меду визначається джерелом нектару, з якого він виготовлений. Мед липи тонкий, гречаний мед сильний і пряний, а евкаліптовий мед має ментоловий присмак. Але далеко не всі бджоли можуть робити його. На Землі налічується 20 000 видів бджіл, і лише невелика їх частина робить мед. Види медоносних бджіл, які використовуються для промислового бджільництва, наприклад у США, відомі як Apis mellifera. Мексиканська медова оса також здатна виробляти мед у великих розмірах, проте він іноді може бути отруйним завдяки квіткам, які полюбляють відвідувати ці оси.
Бджоли почали виробляти мед близько 3 мільйонів років тому, це припущення було зроблено вченими завдяки датуванню однієї знайденої скам’янілої соті. Люди стали вживати його близько 15 000 років тому. Таку гіпотезу висунули, коли в Валенсії (Іспанія), були виявлені стародавні печерні малюнки, на яких була зображена людська фігура, що збирає мед з вулика.
«Прийшов спас, пішло літо від нас»
Преображення Господнє, або Спас (Великий Спас), що припадає на 19 серпня, відносять до найбільших серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу. За церковним календарем є три Спаси. Перший Спас збігається з Маковеєм, тобто 14 серпня, а третій — зі святом Успіння 29 серпня. Але ні перший, ні третій Спаси не відігравали такого значення, як Великий, вони лише відзначали межі Успенського посту, що в народі просто називають Спасівкою.
За Біблією, цього дня Ісус Христос разом із учнями піднявся на маківку гори. Посеред ночі довкола нараз спалахнуло дивовижне світло: їхній учитель у блаженному сяйві здіймався на небеса. Усі почули голос Всевишнього, який сповістив, що Ісус є намісником Бога на землі. Звідси й назва – Преображення Господнє.
Однак у народі празник Спаса був пов’язаний із святом врожаю. Адже саме в цей день у церкві освячували дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, мед.
Із особливим нетерпінням чекали цього свята пасічники. Кожен бджоляр за два-три дні до свята "підрізав бджоли" — робив таку собі ревізію у вуликах. Напередодні Спаса годилося дати порцію меду сусідам, приятелям, вдовам, сиротам та немічним людям.
Якщо якась родина мала бажання мати добрі стосунки з іншою, то один господар приносив іншому бджолиний рій. Упродовж літа сім’ї почергово доглядали за ними. А напередодні Спаса — збиралися родинами й ділили мед порівну. Обряд цей називали братчиною, адже родини давали клятву приходити на поміч один одному, допомагати в біді і навіть брати опіку над дітьми, якщо вони стануть сиротами.
Уранці 19 серпня люди, зібравши овочі, фрукти, мед, збіжжя й трави, традиційно йдуть до церкви. У давні часи православні особливо чекали, коли освятяться яблука, адже до цього дня їх не їли. Ця заборона переважно стосувалася жінок, у яких померли діти, і дівчат, що залишилися без матерів.
На жаль, нема чіткої відповіді, чому саме жінкам заборонялося їсти до Спаса яблука. Можливо, це пов’язано з тим, що Єва в раю звабила Адама посмакувати недозволеним плодом, і ним було саме яблуко?..
Спасівський обід складався переважно з борошняних і овочевих страв та холодної риби. Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або яблучним вином, щоб садовина родила, а потім переходили до інших наїдків.
Спасом завершується літній сезон. У природі після свята вже досить відчутним стає подих осені. Звідти — й відомий вислів: прийшов Спас – бери рукавиці про запас. Та поки що — тішимось погожими літніми днями, коли сонце хай вже й не таке спекотно-палюче, як у липні й на початку серпня, проте — таке лагідне й привітне!..
В селищній бібліотеці оформлено вставку - свято : «Прийшов спас, пішло літо від нас»
Ура. Літо! Канікули!
Яка пора найулюбленіша всіх дітей? Звичайно, літо! Можна відпочивати, ходити в походи, екскурсії, а можна просто прийти до бібліотеки і провести весело, корисно та цікаво свій літній відпочинок. Для вас, юні читачі, оформлена книжкова виставка в Народицькій селищній бібліотеці - «Читаємо влітку» На канікулах сумувати ніколи – приходь до бібліотеки за втіхою!
Бережи своє життя!
Слова “життя” і “здоров’я” супроводжують дитину з часу її народження. Для того щоб навчитися берегти власне здоров’я, а відтак і життя, треба багато знати про самих себе, набути певних навичок поведінки, досвіду, самостійного пошуку виходів з непростих ситуацій, навчанню приймати виважені, продумані рішення, вони повинні вміти застосовувати їх в реальному житті та на практиці. Життєво необхідно сьогодні виховати здорове покоління, зі сформованою культурою безпечної поведінки, із засвоєним алгоритмом дій в умовах конкретної надзвичайної ситуації . Тематична поличка «Розумна обережність – запорука безпеки» - оформлена в Народицькій селищній бібліотеці, несе інформацію для навчання дітей регулювати власну поведінку у навколишньому світі, серед людей, предметів, в умовах стихійних природних явищ та катастроф, адже своє здоров'я та життя треба берегти і захищати.
Новій рік та Новорічні свята.
З-поміж багатьох сучасних свят Новий рік є найулюбленішим. Можливо, тому що обіцяє зустріч із чимось таємничим, дає надію, що прийдешній час буде кращим, ніж минулий.
У світогляді наших предків Новий рік, як межа, що відокремлює старе від нового, вмираюче від ще ненародженого, вважався своєрідним порталом у майбутнє. Від поведінки людини напередодні свята, її слів та моральності вчинків, від обрядових дій залежало життя у наступному році. З часом переважна більшість населення забула традиції предків.
Давня традиція називати роки «літами» і поділ року на дві половини (літо та зиму) були обумовлені господарськими потребами хлібороба. Новий рік у дохристиянський період відзначали 1 березня, саме з цього часу наставало «літо», яке тривало до початку вересня. Тому у щедрівках, які виконуються на Новий рік, ідеться про ластівочку, що щебече під вікном господаря або ж сиву зозуленьку, що літає в його саду.
В Україну звичай прикрашати до свята ялинку також прийшов із європейської святкової традиції, що з середини ХІХ ст. побутував, переважно, у середовищі знаті. Іван Франко на Гуцульщині записував матеріали про різницю різдвяних звичаїв панів та простого народу: «Пан ставить смереку, русин кладе сніп» (ідеться про різдвяний сніп (дідух), який вносили до хати і ставили на покуті на Святвечір). За християнськими переказами, ялинка – це символ Дерева життя, яке стереже архангел з вогняним мечем, забороняючи грішникам повертатися до Едему. Різдво – це час сходження Бога на землю для того, щоб повернути людині втрачений рай, а зірка на верхівці ялинки символізує Віфліємську зорю, що сповіщала про народження сина Божого.
Тож і в нашій бібліотеці в читальному залі представлено відвідувачам виставку – огляд: «Добрі свята приходять у дім». Та оформлено книжкову ялинку, на якій знаходиться символ нового року «Вогняний Півень» з новорічними побажаннями. Кожний читач має змогу вибрати собі «Півника з паперу» з побажаннями в 2017 році.
Пам’яті колеги
Возненко Катерині Миколаївні.
(06.03.1928р – 16.01.2017р.)
Людина – творець історії. Цей цілком вірний вислів можна незаперечно пов’язати із життєвим шляхом бібліотекаря села Базар Возненко Катерини Миколаївни, яка 16 січня 2017 року переступила поріг у вічність. Бібліотекар за фахом та за покликанням, розпочавши свій трудовий стаж з 1946 року, пропрацювала на одному робочому місці 68 років. Вона постійно знаходилася в центрі подій сьогодення, розуміла політику держави, приймала активну участь в масових заходах району та соціально – культурному житті сільської ради. До неї йшли люди не тільки за книжками, але і за порадою, за співчуттям, за добрим словом, і вона завжди приходила їм на допомогу.
За віддану працю, за успіхи в роботі, за любов до книжної справи Возненко Катерина не раз відмічалася нагородами, яких у неї більше 40.
Життя не стоїть на місці … Одні приходять у цей світ, а інші його залишають. Але коли помирає людина, світ стає біднішим, бо втрачає те, чим вона жила, чим багатою і щедрою була її душа, сутність. Боляче, невимовно боляче писати ці слова про нашу колегу – високоосвічену, мудру, привітну,відкриту душею людину, яка назавжди залишиться у світлій пам'яті наших сердець. Нехай Вам, Катерино Миколаївна, рідна земля буде пухом.
80 років від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала
В селищній бібліотеці оформлено книжкову вставку та проведено ювілейну годину : «Сучасник поколінь прийдешніх» .
До100-річчя подій Української революції 1917-1921рр
З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності Селищною бібліотекою було проведено історичний екскурс:
«У боротьбі за волю України».
День Соборності України.
Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
Бо ти у нас одна-єдина, –
Писав в свої віршах Тарас.
Молюсь, – казав він, щоб у тебе
Не було між людьми війни
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі,
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року. Тож і в нашій бібліотеці оформлено виставку розповідь: « Чуття єдиної держави» та проведено історичний екскурс: «Непохитною волею народу».
 
Семінарське заняття в селищній бібліотеці.
27 січня 2017 року на базі Народицької селищної бібліотеки проведено семінарське заняття для сільських бібліотекарів за темою « Реформування бібліотечної галузі – невідкладне завдання сьогодення.»
Відкриваючи семінар директор селищної бібліотеки Л.В. Головач поінформувала бібліотечних фахівців про основні напрями роботи сільських бібліотек, зокрема, запропонувала присутніх долучилися до акцій, які будуть проводитись в селищній бібліотеці: «Подаруй бібліотеці сучасну книгу» та «Відпочиваємо з книгою».
Особливості реформування бібліотечної галузі, пріоритети діяльності бібліотек в умовах якісних змін, стратегічні напрямки розвитку бібліотечної справи – всі ці теми висвітлила в своїй доповіді методист Т.І, Івасенко.
Методист Н.М.Савлук зробила порівняльний аналіз основних показників бібліотечної роботи з показниками 2015 – 2016 рік. Також ознайомила з підсумками роботи бібліотек системи по плануванню з звітними формами, за загальним станом здачі річного звіту. Зробили аналіз планів роботи сільських бібліотек на
Редактор селищної бібліотеки Перковська С. М. надала інформацію про списання літератури, про систематичне ведення реєстраційної картотеки періодичних видань у 2017 році, картки в картотеку доукомплектування за даними із зошитів незадоволеного попиту та взамін загублених, редагування каталогів..
В рамках семінару, з метою пізнання історичних та духовних цінностей рідного краю, бібліотечні працівники відвідали народний краєзнавчий музей. Присутні дізналися багато цікавих фактів про події та життя наших предків, що не залишило байдужими душі наших учасників семінару,які свої враження написали в зошиті відгуків.
На завершення змістовного семінару були надані консультації та методичні рекомендації з питань бібліотечної роботи.
Методист селищної бібліотеки: Н.М.Савлук.
  
Косили молодість, український цвіт.
Історія українського народу першої половини ХХ сторіччя є доволі сумною. Багато горя довелося пережити українцям, скільки крові було пролито...
Уже багато років поспіль 29 січня наша країна на державному рівні вшановує відвагу, вічну пам'ять студентам-гімназистам, які у січні 1918 року полягли у страшному бою біля залізниці Крути, що знаходиться між Бахмачем і Ніжином, під час наступу більшовицьких військ на Київ.
В читальному залі Народицької селищної бібліотеки відбувся патріотичний урок: «Косили молодість, український цвіт» приурочений цій даті. На заході були присутні учні 9-го класу Народицької гімназії. Бібліотекарі селищної бібліотеки доступно та цікаво розповіли присутнім про бій під Крутами ,наголосивши на тому ,що 29 січня 1918 року — це не лише день скорботи за українською молоддю, а й день величі духу української нації. . Під час заходу переглянули документальний фільм «Невідома Україна»,фільм 91 «Лист без конверта» а також відеоролик Сергій Василюк «Ніколи не плач» присвячений пам’яті Героїв Крут. Наприкінці заходу бібліотекарі разом з присутніми вшанували пам'ять Героїв хвилиною мовчання,під час якої зачитувались імена загиблих студентів. Не менш цікавими для учасників заходу була книжкова виставка в читальному залі «У боротьбі за волю України», та виставка - розповідь «Вони пішли такими молодими» у відділі обслуговування дітей.Жертовності та героїзму Крут забувати не можна.
  
Літературний портрет письменника.  Євген Павлович Гребінка прожив коротке життя - всього 36 років. Та за недовгий вік він встиг зробити собі ім’я і в українській, і в російській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 50 повістей, романів і оповідань. Впродовж 1830-х – початку 1840-х років Є. Гребінка, разом із Г. Квіткою-Основ’яненком, М. Костомаровим, А. Метлинським, М. Шашкевичем, був ключовою постаттю українського національного відродження.1812 рік, 21 січня - народився на хуторі Убіжище Пирятинського повіту (тепер у складі с. Мар'янівки Гребінківського р-ну) в сім'ї дрібного поміщика - штаб-ротмістра Малоросійського кавалерійського полку П. І. Гребінки. Батько був учасником Вітчизняної війни 1812 р., пройшов шлях до Парижа, після відставки займався господарством, мав 20 кріпаків. Товаришував з В. І. Григоровичем, В. І. Марковичем
У 1825-1831 рр. Є. Гребінка навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, одержав чин 14 класу. Влітку 1831 р. повернувся додому, відвідав Лубни, гостював у Снітині в маєтку Новицьких (товариш по гімназії), пережив особисту драму через кохання до його сестри (описав у "Записках студента", 1841). На початку вересня виїхав до Пирятина. 7 вересня Пирятинське дворянство обрало Є. Гребінку обер-офіцером резервного ескадрону Малоросійського кавалерійського полку, який базувався у Переяславі.
1826 рік, 14 листопада - гімназичний наглядач одібрав у Гребінки список недрукованої оди Пушкіна «Вольность».
Листопад - грудень - в листах до рідних і знайомих Гребінка хвалиться своїми успіхами у складанні поезій. Згадує такі твори: байки «Мышь» і «Вишня», пісню «Пленник», вірші «Переяславль», «Осень», «Отзывы русского воина к товаришам его молодости», «Буря», «Совет русскому гражданину», «Лилия», «Ручеек», «Соловей», «Радость Мазепы, когда он узнает о смерти Кочубея».
«Читайте, згадуйте мене»
Міжнародний день боротьби з раком.
4 лютого - Всесвітній день боротьби проти раку. Це одна з головних активностей благодійних фондів та громадських об’єднань, тому що саме в цей день про проблему онкології говорять в усьому світі. Це шанс розвіяти міфи про це захворювання , заявити про права пацієнтів, позбутися невірних уявлень. Включення онкології в політичну і соціальну політику держав в усьому світі - саме в цьому основна мета роботи організацій, які борються з раком.
Основна мета цього дня – це нагадати суспільству про існування такої глобальної проблеми, як онкологічні захворювання, привернути увагу до неї, нагадати, наскільки поширений та небезпечний рак і що треба робити, щоб запобігти цій хворобі, а саме – активно впроваджувати у життя заходи щодо його профілактики та ранньої діагностики, лікування.
4 основні напрямки для діяльності:
1. Вибір здорового способу життя: здоровий спосіб життя може знизити ризик розвитку раку. Він включає в себе утримання від тютюнопаління, обмеження споживання алкоголю, правильне харчування, регулярна фізична активність, і перебування подалі від сонця та інших джерел УФ-променів.
2. Раннє виявлення: для багатьох видів раку, є попереджувальні знаки і симптоми і переваги раннього виявлення безперечні.
3. Доступне лікування для всіх: усі люди мають право на доступ до перевірених та ефективних методів лікування та діагностики раку на різних стадіях.
4. Максимальна якість життя: люди з раком заслуговують високоякосний догляд під час лікування і реабілітації. Це включає в себе догляд за емоційними, розумовими і фізичними наслідками раку.
Ніхто не залишається байдужим у цей день до проблем раку. Тож і наша бібліотека для читачів оформила виставку – пораду : «Рак. Перемогти і жити» основною метою якої є те, щоб ніхто не залишався байдужим до цієї проблеми не лише у цей день, а і протягом всього року.
2017 рік оголошено роком Японії в Україні.
В нашій бібліотеці оформлена постійно діюча книжкова виставка :
«Японська культура:традиції і звичаї».
День Святого Валентина.
Любов придумана не нами,
Вона від Бога нам дана,
І хоч любов буває різна
Та кожна справжня —
Завжди лиш одна.
Дорогі друзі! День Святого Валентина – свято закоханих – відзначається 14 лютого в Європі з XIII століття, в США – з 1777 року, У нас – з початку 1990-х років.
Чому саме цей день і чому саме свято закоханих?
З приводу цього існує чимало красивих легенд. Відома легенда з часів Римської імперії про єпископа Валентина, який був покараний за те, що всупереч імператорському наказу вінчав римських легіонерів із їхніми коханими. Якби там не було, а кохання існує стільки, скільки існують і люди, і займає головне місце у їхньому житті.
Отже слово «любов», мабуть, найважливіше. Любов в житті грає центральну роль. Ми чуємо: «Любов - прекрасне почуття», «Любов править світом». Багато людей ставлять любов на перше місце. Потреба в любові - основна емоційна потреба людини. Заради любові ми покоряємо гори, перепливаємо моря, перетинаємо пустелі, боремося з труднощами. Без неї гори, моря нам не здолати, а труднощі неначе переслідують нас. Ми зустрічаємо це слово в книгах, піснях, журналах, фільмах . Таким чином, любов важлива для людини, так було у минулому, так і зараз. Тож якщо ви ще не знайшли своє кохання,
НЕ БІДА!
Адже цей день ви можете провести вдома з запашною кавою, чаєм, читаючи захоплюючий роман про кохання. Для цього вам не потрібно йти в магазин та витрачати кошти, а завітати до бібліотеки. Наші бібліотекарі підберуть книгу на ваш смак, де будуть дивовижні історії кохання, від романтичних до найвідвертіших. Відомі автори та нові імена. Заборонені бажання, королівські таємниці, фатальна пристрасть, сімейні саги, захоплюючи любовні пригоди.
 
До дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Хто чув про Афган? Не чули.
Минула все ж вас ця біда?
Чи може ви просто забули
І час спливає , як вода?
Я вам нагадаю, повірте,
Я вам нагадаю, простіть.
Про матір й загиблого сина
Ви спогадів думку пустіть.
 
15 лютого ми вшановуємо учасників бойових дій на території інших держав, віддаємо шану усім тим, хто з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок у різний час, у різних державах.
Особливо болісною раною був і залишається Афганістан. Війна у тій далекій країні принесла горе не в одну родину.
Афганістан став горнилом для тих, хто туди потрапив. Він навчив юнаків цінувати дружбу, відданість, любов. І знати ціну життя. Адже воно обривалося іноді у неповних 19 років перед їхніми очима. І терпли юні душі від втрати друзів, тих, хто ще вчора дарував їм своє тепло. А потім повертався на рідну землю у цинковій труні. Це все потрібно було пережити. Але вони 19-ти річні свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок.
Болить Афган, в душі туман
Ніхто не знає, ніхто не скаже,
Коли і де, хто за ким,
В чужім краю на землю ляже.
Сьогодні ми шануємо пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, та кланяємося тим хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою
душею. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, вони вірили,що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати а захищати. В нашому районі неповернулось 2 чоловіки –
Мисюк Анатолій Іванович
Рядовий,народився 26.09.1960 . Навчався у Новодорогінській сільській школі. Навчався у СПТУ в с. Бабиничах. Закінчив школу ДТСААФ в м. Радомишль. Загинув 6.09.1980 року. Нагороджений медалями: «Воїн-інтернаціоналіст», «Від вдячного афганского народу».
Меша Микола Володимирович
Рядовий, народився 17.04.1966. Навчався у Народицькій середній школі. Навчався у СПТУ в с. Бабиничах.Загинув 28.08.1985 року. Нагороджений медалями: «Воїн-інтернаціоналіст»
В бібліотеці розміщена виставка вшанування: «Гіркої пам’яті ковток» та огляд літератури «Час і досі не загоїв рану – цей одвічний біль Афганістану»
20 лютого.
День вшанування Героїв Небесної Сотні.
О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих своїх синів, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати
Герої Небесної сотні – не звичайні люди, а обрані, бо відстояли найдорожче, що дав Господь людині, – життя ціною свого життя. Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом, аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… .
Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.
Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Загиблим героям Євромайдану було присвячено пісню "Мамо, не плач".
В читальному залі оформлено виставку – розповідь: «Події, які змінили долю України»
Акція «Подаруй бібліотеці сучасну книгу»!
"Життя без книги - хата без вікна "
 Вчасно прочитана книга – величезна удача. Вона здатна змінити життя, бути кращим другом і наставником. У гарній книзі можна знайти однодумців, з книгою можна гарно провести вечір, не почуватися одиноким.
Акція проходить в цілях виховання бережливого ставлення до книги як до джерела знань, підвищення престижу читаючого суспільства. Акція спрямована на те, щоб поповнити фонди літературою для наших читачів (з різних галузей знань, довідкова, класична, сучасна художня, на електронних носіях та ін.).
Якщо у вас вдома є прочитані і незатребувані книги, ви можете подарувати їм друге життя. Подарувавши книгу бібліотеці, ви можете стати продовжувачем традицій благодійності.
Навіть одна потрібна книга має велике значення!
З 01.03.2017 р. по 31.03.2017р. запрошуємо всіх жителів району долучитися до благодійної акції «Подаруй бібліотеці сучасну книгу!». Можливо, саме Ваша книга стане комусь у пригоді: спонукає замислитись, чи дасть пораду, а може просто стане комусь гарним співрозмовником, чи додасть гармонії.
Не викинь книгу на смітник!
Її віддай в бібліотеку,
Бо книга – скарб, у ній для тебе
Думок і висловів квітник.
Кохання, радість, смуток, біль
А ще невидані простори
Письменник відкриває в них.
Тож, дурно книгу не змарнуй
В бібліотеку подаруй!
Чекаємо на ваші дарунки в Народицькій селищній та сільських бібліотеках району!
Сподіваємося на вашу участь в акції!
Всеукраїнський Тиждень дитячого та юнацького читання – найголовніше читацьке свято року!
Не минуло ще й чверті двадцять першого століття, а інформаційні технології розвиваються незнаними досі в історії людства темпами. Звісно, у тих, хто так чи інакше пов'язаний із книжковою культурою, це не може не викликати занепокоєння. Чи виживе друковане слово, у якому форматі буде книга майбутнього, як співіснуватиме вона з іншими джерелами інформації? Такі питання постають в сьогоденні, адже важко заперечити факт, що головним у вихованні підростаючого покоління лишається усе ж таки Слово.
Прищепити дітям любов до книги, виховувати в дітей потребу до читання, дбайливе ставлення до книги допомагає Тиждень дитячого та юнацького читання, який проводиться щорічно, в кінці березня. Це довгоочікуване свято, сповнене дивовижного книжкового розмаїття, свято тих, хто творить книгу і тих, хто любить читати, дні веселих пригод і літературних відкриттів. Це свято залишається найпопулярнішим понад сім десятиліть і сьогодні не лише не втратив свого значення, але й продовжує набувати особливого змісту для кожного учасника.
Всеукраїнський Тиждень дитячого та юнацького читання з успіхом пройшов у Народицькій селищній бібліотеці з 22 по 24 березня, під гаслом
« Хай Україна вся читає.Бо книга нас усіх єднає!» . У центрі уваги Тижня, як завжди, були книга та її шанувальники – діти, юнацтво для яких працівники бібліотеки підготували та провели низку заходів.
В рамках Тижня на дитячому абонементі оформлена книжкова виставка «Літературні обрії дитинства», яка знайомить з книгами різної тематики. Були запрошені учні 1 – х класів Народицької гімназії . У творчій і дружній атмосфері пройшов бібліотечний урок «Світ книги – чисте й невичерпне джерело» з учнями 1 – х класів Народицької гімназії. Діти читали вірші, подивились слайди про цікаву історію виникнення книги та брали активну участь в вікторинах та розгадуванні загадок. А закінчилась мандрівка яскравою мультимедійною презентацією.
  
Ще одна цікава подорож відбулася до дитячого садочка «Сонечко». Де бібліотекарі провели казкову годину «Ми до тебе, казко, в гості завітали». Діти подорожували казковою країною, перегортаючи сторінки улюблених книжок, де добро перемагає зло за допомогою казкових героїв.
У творчій,безпосередній і дружній атмосфері з учнями 6 – го класу Народицької гімназії пройшов в читальному Інформаційний вернісаж «Вітрила книг дарують нам знання». Захід пройшов в атмосфері спілкування, пізнання, радісних посмішок. Надзвичайно емоційно пройшла гра, під час якої учні розділились на дві команди: хлопці – «Юний ерудит», дівчата – «Юний поліглот». Підсумки оголосило компетентне журі : Єрмоленко С.І.- заступник директора по роботі з дітьми селищної бібліотеки, Коновал О. С.-директор селищного будинку культури. Перемогу у конкурсі здобули дівчата (команда « Юний поліглот»), які проявили свою ерудованість , кмітливість, завзятість та володіння знаннями з літератури.
На завершення тижня в Народицькій гімназії було проведено акцію «Впусти книгу в серце…». Під час якої були представлені нові видання на різну тематику, для залучення читачів до бібліотеки, формування в них інтересу до книги і читання, розвиток інформаційної культури в майбутніх громадян України.
 
ЩО ТАКЕ БЕЗОПЛАТНА ВТОРИННА ПРАВОВА ДОПОМОГА ТА ЯК ЇЇ ОТРИМАТИ?
Безоплатна вторинна правова допомога – це правова допомога, що надається для захисту прав людини в суді за рахунок коштів Державного бюджету України.
ХТО МАЄ ПРАВО НА БВПД?
- малозабезпечені особи, якщо їхній середньо місячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму;
- Інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
- діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування;
- внутрішньо переміщені особи;
- затримані особи;
- ветерани війни, учасники АТО.
Вичерпний перелік осіб, які мають право на БВПД наведені у статтях 13, 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».
КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ ДЛЯ ОТРИМАННЯ БВПД?
Народицьке бюро безоплатної правової допомоги – вул. Визволителів,80 тел.: (04140) 2-16-41
ЯК ШВИДКО БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ПРИЗНАЧИТЬ АДВОКАТА?
Упродовж 10-ти днів з дати звернення особи з усіма необхідними документами центр правової допомоги повинен прийняти рішення про призначення адвоката, який вестиме справу або надати обґрунтовану відмову у наданні БВПД.
Якщо справу можна вирішити без звернення до суду, центр правової допомоги безоплатно проконсультує особу, яка звернулася по допомогу.
ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ ДО ЦЕНТРУ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ?
Зателефонувати до найближчого бюро правової допомоги або на єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
Проконсультуватися з фахівцями центру правової допомоги щодо права на правову допомогу за рахунок держави, часу візиту та необхідних документів, які треба взяти із собою для попередньої безоплатної консультації.
Скласти письмове звернення про надання БВПД, завітавши до центру правової допомоги. За потреби звернення допоможе скласти працівник центру.
Подати документи разом із зверненням для підтвердження приналежності до однієї з визначених ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» категорій осіб.
 
|
Немає коментарів:
Дописати коментар