Історична довідка

Народичі… Народження народу.

А що, як звідси вийшов наш народ?

                            Наталія Клименко.

З поміж звабливих куточків українського Полісся, на берегах  річок Уж та Жерев, розкинулось, оповите легендами,  селище  Народичі. Це колоритний край з кришталевими озерами, смарагдовими лісами, родючими землями та добрими, роботящими людьми.

   На території сучасних Народичів -  люди жили ще в давнину, про що свідчать досліджені могили доби бронзи і кургани часів Київської Русі. Перша письмова згадка про Народичі датується 1545 роком, коли вони були приписані до Овруцького замку. Після Люблінської унії 1569 року Народичі, як і інші населені пункти Правобережної України, відійшли до шляхетської  Польщі. 1793 року, внаслідок возз'єднання Правобережної України  з Лівобережною, Народичі увійшли до складу  Росії і стали центром Народицької волості.

Станом на 1885 рік у колишньому державному містечку, центрі Народицької волості Овруцького повіту Волинської губернії, мешкало 1496 осіб, налічувалось 216 дворових господарств, існували 2 православні церкви, костел, 2 єврейських молитовних будинки, школа, постоялий двір, трактир, 14 постоялих будинки, 34 лавки, відбувався базари та 5 ярмарках в  рік. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4576 осіб,                               з яких 2442 — православної віри, 2054 — іудейської.

Перед Другою Світовою війною в селищі, з розповіді старожилів, працювала хата – читальня, було розпочато будівництво будинку культури,але всі плану були зруйновані війною.

На 1 січня 1965 року в смт. Народичі вже  налічувалось більше 6000 чоловік населення. Працювала бібліотека для дорослих з книжковим фондом понад 25тисяч книг та дитяча бібліотека, в якій налічувалось більше 26 тисяч книг.

Аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року вкрай негативно позначилась на усіх сферах життєдіяльності селища.   На сьогодні  в селищі працюють районна бібліотека для дорослих та бібліотека для дітей.  Загальний фонд яких становить всього 22500примірників книг.

Народицька центральна районна бібліотека - одна з  інформаційних і культурно-просвітницьких установ  району, є центром духовного спілкування,а також посередником між місцевою владою та жителями районного центру.