«Козацькій славі жити у віках!»
Людство не може жити без пам'яті про минуле. Наш край пережив події, які мали вплив на розвиток інших держав, українська земля зростила незвичайних людей, які стали відомі за межами нашої батьківщини. В історичному минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ. Це про неї Микола Васильович Гоголь у своєму творі « Тарас Бульба» писав: « Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!». Найперше, що вони будували на Січі, - це Покровську церкву та ревно молились їй перед боєм, щоб допомогла здолати ворога. А ікона Пресвятої Покрови завжди була з ними у поході. На свято Покрови Пречистої Богородиці в нашій державі і відзначається День українського козацтва. Звичайно, ми є нащадками славних козаків, які до безтями любили свою Батьківщину і ладні були віддати своє життя за неї. Тому у цей день ми ще й святкуємо День захисника України. Свято встановлено 14 жовтня 2014 року указом Президента України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу. Адже патріотичне виховання молоді є ключовою складовою у роботі селищної бібліотеки. Для більш ретельного вивчення історії України, щоб прищепити любов до рідної землі, гордість за її захисників минулих та теперішніх,в селищній бібліотеці оформлена книжкова виставка « Не посоромимо слави козацької». А на святковому концерті, присвяченому Дню захисника України, працівниками селищної бібліотеки: заступником по роботі з дітьми Єрмоленко С.І. та редактором Перковською С.М., була представлена презентація «Історія виникнення козацтва», яка ще раз нагадала чиїми ми є нащадками та що «Козацькому роду - нема переводу!»
У кого є кішка, той може не боятися самоти.
Людина культурна настільки, наскільки вона здатна зрозуміти кішку. (Бернард Шоу)
У кого є кішка, той може не боятися самоти. (Данієль Дефо)
Бог створив Кішку, щоб у людини був тигр, якого можна погладити. (Віктор Гюго)
Вам не вдасться обдурити кішку порожнім базіканням, як якогось собаку, ні, сер! (Джером До. Джером)
Відносини між кішкою і людиною набагато ближчі, ніж вони можуть бути між двома кішками. (Професор Пауль Лейхаузен)
Чужа душа - сутінки, ну а котяча - тим більше. (А.П.Чехов)
Коли ми з кішкою бавимося, виникає питання, хто з ким бавиться - я з нею або вона зі мною. (Мішель де Монтень)
Кішки тільки своїм існуванням спростовують твердження, що все на світі створено для людини. (Пол Грей)
Жінки і кішки завжди поступають, як їм заманеться; чоловікам і собакам залишається тільки розслабитися і змиритися з таким станом речей (Роберт А. Хайнлайн) 
Бібліотечні посиденьки
«Серце забуте обігрійте добром».
1
1 жовтня в усьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, який було проголошено на 50 сесії Генеральної Асамблеї ООН. Україна підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 року щорічно святкує цей день.
Кажуть, юність живе лиш майбутнім,
Такими теплими та щирими словами розпочався захід, на який завітали люди літнього віку та працівники Народицької селищної бібліотеки. На жаль, за станом здоров’я, ці люди не можуть відвідати бібліотеку, тому зустріч відбулася на дому.
В кінці заходу всі частувалися солодощами.
«Козацькій славі жити у віках!»
Людство не може жити без пам'яті про минуле. Наш край пережив події, які мали вплив на розвиток інших держав, українська земля зростила незвичайних людей, які стали відомі за межами нашої батьківщини. В історичному минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ. Це про неї Микола Васильович Гоголь у своєму творі « Тарас Бульба» писав: « Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!». Найперше, що вони будували на Січі, - це Покровську церкву та ревно молились їй перед боєм, щоб допомогла здолати ворога. А ікона Пресвятої Покрови завжди була з ними у поході. На свято Покрови Пречистої Богородиці в нашій державі і відзначається День українського козацтва. Звичайно, ми є нащадками славних козаків, які до безтями любили свою Батьківщину і ладні були віддати своє життя за неї. Тому у цей день ми ще й святкуємо День захисника України. Свято встановлено 14 жовтня 2014 року указом Президента України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу. Адже патріотичне виховання молоді є ключовою складовою у роботі селищної бібліотеки. Для більш ретельного вивчення історії України, щоб прищепити любов до рідної землі, гордість за її захисників минулих та теперішніх,в селищній бібліотеці оформлена книжкова виставка « Не посоромимо слави козацької». А на святковому концерті, присвяченому Дню захисника України, працівниками селищної бібліотеки: заступником по роботі з дітьми Єрмоленко С.І. та редактором Перковською С.М., була представлена презентація «Історія виникнення козацтва», яка ще раз нагадала чиїми ми є нащадками та що «Козацькому роду - нема переводу!»
У кого є кішка, той може не боятися самоти.
Людина культурна настільки, наскільки вона здатна зрозуміти кішку. (Бернард Шоу)
У кого є кішка, той може не боятися самоти. (Данієль Дефо)
Бог створив Кішку, щоб у людини був тигр, якого можна погладити. (Віктор Гюго)
Вам не вдасться обдурити кішку порожнім базіканням, як якогось собаку, ні, сер! (Джером До. Джером)
Відносини між кішкою і людиною набагато ближчі, ніж вони можуть бути між двома кішками. (Професор Пауль Лейхаузен)
Чужа душа - сутінки, ну а котяча - тим більше. (А.П.Чехов)
Коли ми з кішкою бавимося, виникає питання, хто з ким бавиться - я з нею або вона зі мною. (Мішель де Монтень)
Кішки тільки своїм існуванням спростовують твердження, що все на світі створено для людини. (Пол Грей)
Жінки і кішки завжди поступають, як їм заманеться; чоловікам і собакам залишається тільки розслабитися і змиритися з таким станом речей (Роберт А. Хайнлайн)
Бібліотечні посиденьки
«Серце забуте обігрійте добром».
1
1 жовтня в усьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, який було проголошено на 50 сесії Генеральної Асамблеї ООН. Україна підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 року щорічно святкує цей день.
1 жовтня в усьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, який було проголошено на 50 сесії Генеральної Асамблеї ООН. Україна підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 року щорічно святкує цей день.
За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. За даними Держкомстату України, кожен 5 мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна допомога в повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для багатьох пенсіонерів основним джерелом існування є пенсія, розмір якої не забезпечує нормального життя.
Людина, яка дожила до літнього віку, гідна поваги навіть тільки тому, що їй це по милості Божій вдалося. Далеко не всім дано таке величезне досягнення і благовоління відчути мудрість своїх років. Скидати з рахунків людину, яка досягла певного солідного віку, абсолютно не гуманно. Літній вік людини зовсім не означає, що вона вже на багато що не здатна, якраз навпаки: те, що може літня людина, рідко здатна зробити більш молода.
Кажуть, юність живе лиш майбутнім,
Кажуть, зрілість цінує лиш мить.
Тільки старість живе незабутнім,
Тим чого не вернуть, не спинить.
Є закони природи незмінні
Для людей, для тварин, для птахів,
Ви простіть нас байдужих, ми винні,
Будем ми ще старими як ви.
Такими теплими та щирими словами розпочався захід, на який завітали люди літнього віку та працівники Народицької селищної бібліотеки. На жаль, за станом здоров’я, ці люди не можуть відвідати бібліотеку, тому зустріч відбулася на дому.
В цей святковий, щедро напоєний теплом осінній день, бібліотекарі привітали присутніх з Міжнародним днем людей похилого віку, побажали їм не тільки фізичного здоров’я і морального спокою, а й високих матеріальних гараздів.
Зустріч, присвячена старшому поколінню, пройшла тепло і задушевно.
В кінці заходу всі частувалися солодощами.
В кінці заходу всі частувалися солодощами.
Музика - це сенс життя!
1 1 жовтня — Міжнародний день музики . Його почали відзначати за рішенням ЮНЕСКО з 1975 року. Одним з ініціаторів свята був чи не найвизначніший композитор XX століття Дмитро Шостакович. Міжнародний день музики – це свято, яке знаходить палкий відгук у серці кожної людини. Адже мову музики розуміють усі, незалежно від національності та художніх уподобань. Вона бентежить наші душі, є засобом емоційного і духовного зв'язку між людьми. Музика – це наша з вами душа, думка, сила. Музика веде нас до світу прекрасного. Вона ж, іноді, спонукає нас до боротьби з несправедливістю, брехнею, недосконалістю. Адже музика - чи не єдине наше уявлення про досконалість, як вона є.
1 1 жовтня — Міжнародний день музики . Його почали відзначати за рішенням ЮНЕСКО з 1975 року. Одним з ініціаторів свята був чи не найвизначніший композитор XX століття Дмитро Шостакович. Міжнародний день музики – це свято, яке знаходить палкий відгук у серці кожної людини. Адже мову музики розуміють усі, незалежно від національності та художніх уподобань. Вона бентежить наші душі, є засобом емоційного і духовного зв'язку між людьми. Музика – це наша з вами душа, думка, сила. Музика веде нас до світу прекрасного. Вона ж, іноді, спонукає нас до боротьби з несправедливістю, брехнею, недосконалістю. Адже музика - чи не єдине наше уявлення про досконалість, як вона є.
Пам’ять, яку залишила війна.
Пам’ять, яку залишила війна.
Щороку, 22 вересня, відзначається День партизанської слави України. Це державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, це свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом. З метою вшанування подвигу партизанів і підпільників у роки Великої Вітчизняної війни, у Народицькій селищній бібліотеці до Дня партизанської слави, для користувачів оформлено книжкову виставку «Незламний фронт відваги і
доблесті». Також для учнів в Народицькій гімназії проведено інформаційну годину «Народні месники на Житомирщині» та презентована книжкова виставка краєзнавчої літератури на цю тему, які розширили знання учнів про партизанський рух в Україні, героїв партизанського руху, дали змогу відчути дух патріотизму, почуття гордості за Україну, пошану до тих, хто боровся за Батьківщину. Бібліограф Слепченко Марія Іванівна розповіла учням про партизанський рух на території рідного краю під час Другої світової війни, про підпільні організації на окупованих територіях. Разом пригадали про загін Цендровських, про дії партизанських з’єднань під командуванням О. Сабурова, С.Ковпака, М. Наумова на території нашого краю, а також партизанського з’єднання ім. Щорса під командуванням Степана Маликова про партизанський загін ім. Чкалова, який діяв на території Народиччини.
Згадали також партизанів які поховані на Народиччини, захищаючи наш край. Бібліограф приділила увагу і темі збройного підпілля на Житомирщині в роки Другої світової війни, зокрема його провідників Тараса Бульби Боровця та Андрія Мельника.Державне свято, присвячене героям партизанського руху в Україні, вшановує пам’ять всіх, хто боровся за визволення України від фашистської окупації. Воно з’явилося в національному календарі і як день пам’яті, адже проходять роки і прямих свідків того часу стає менше. Але герої не вмирають. Вони завжди будуть жити в наших серцях.
12 вересня в читальному залі Народицької селищної бібліотеки відбулася зустріч працівників бібліотек Народицької ОТГ з народним депутатом України Павлом Дзюбликом. Обговорити найгостріші проблеми та знайти спільні шляхи їх вирішення – ось основна мета зустрічі. Супроводжувала парламентаря представник депутата у нашому районі – Черняк Олена Миколаївна.
«І Україна таки буде і в Україні будем ми».
23 серпня – Народицька селищна бібліотека взяла участь у святкуванні Дня Державного Прапора України та 27- ої річниці Дня Незалежності нашої держави.
Для жителів громади бібліотечні працівники презентували книжкову виставку «Люби – рідне! читай – українське!».
Разом з юними, талановитими читачами та жителями селища провели тест - вікторину «Як ти знаєш свою Україну», конкурс «Маленькі майстри великого пензля» (для дітей), майстер – клас «Чарівна квіточка» (квілінг). Дуже вдячні дорослим та дітям за активну участь в організованих заходах та будемо раді бачити всіх у селищній бібліотеці.
«Наш Прапор - дух єдиний Великого народу».
Небеса блакитні сяють з глибини,
а пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива,
знамено рідне - злото й синява.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить -
по долині жито, по горі блакить.
Дмитро Павличко.
2 22 серпня працівниками селищної бібліотеки було проведено історичну годину „ Наш Прапор - дух єдиний Великого народу”. Державний Прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави, яка має давнє історичне коріння і прагне стати повноправним членом Європейського Союзу, природним має бути вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.
Діти з цікавістю слухали про історичне становлення Державного Прапора як Державного символа.
«Прийшов спас-пішло літо від нас»
Кажуть люди: « От і спас, йде
19 серпня весь християнський світ відзначає одне з найбільших релігійних свят – Преображеніє Господнє, або Спас. Цього дня в церквах святять фрукти й овочі, обжинкове колосся, хліб та мед і дякують Господу за всі земні плоди.
Залежно від часу визрівання плодів Спаса справляють тричі. Перший Спас – водяний, або Маковея – 14 серпня; другий – Великий, яблучний або медовий – 19 серпня; третій горіховий – 29 серпня. На цю благословенну пору припадають і традиційні урочистості – святкування врожаю. Закінчення основних робіт у полі.
Вважається, що Спас знаменує завершення літа. Іноді в цей час настає похолодання, тому в народі кажуть: «Прийшов Спас – готуй рукавички про запас».
Щороку, 22 вересня, відзначається День партизанської слави України. Це державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, це свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом. З метою вшанування подвигу партизанів і підпільників у роки Великої Вітчизняної війни, у Народицькій селищній бібліотеці до Дня партизанської слави, для користувачів оформлено книжкову виставку «Незламний фронт відваги і
доблесті». Також для учнів в Народицькій гімназії проведено інформаційну годину «Народні месники на Житомирщині» та презентована книжкова виставка краєзнавчої літератури на цю тему, які розширили знання учнів про партизанський рух в Україні, героїв партизанського руху, дали змогу відчути дух патріотизму, почуття гордості за Україну, пошану до тих, хто боровся за Батьківщину. Бібліограф Слепченко Марія Іванівна розповіла учням про партизанський рух на території рідного краю під час Другої світової війни, про підпільні організації на окупованих територіях. Разом пригадали про загін Цендровських, про дії партизанських з’єднань під командуванням О. Сабурова, С.Ковпака, М. Наумова на території нашого краю, а також партизанського з’єднання ім. Щорса під командуванням Степана Маликова про партизанський загін ім. Чкалова, який діяв на території Народиччини.
Згадали також партизанів які поховані на Народиччини, захищаючи наш край. Бібліограф приділила увагу і темі збройного підпілля на Житомирщині в роки Другої світової війни, зокрема його провідників Тараса Бульби Боровця та Андрія Мельника.Державне свято, присвячене героям партизанського руху в Україні, вшановує пам’ять всіх, хто боровся за визволення України від фашистської окупації. Воно з’явилося в національному календарі і як день пам’яті, адже проходять роки і прямих свідків того часу стає менше. Але герої не вмирають. Вони завжди будуть жити в наших серцях.
12 вересня в читальному залі Народицької селищної бібліотеки відбулася зустріч працівників бібліотек Народицької ОТГ з народним депутатом України Павлом Дзюбликом. Обговорити найгостріші проблеми та знайти спільні шляхи їх вирішення – ось основна мета зустрічі. Супроводжувала парламентаря представник депутата у нашому районі – Черняк Олена Миколаївна.
Під час спілкування бібліотекарі задавали важливі питання, розповідали про проблеми в своєму населеному пункті, на що почули думку депутата та слушні пропозиції щодо вирішення цих проблем. Зустріч пройшла в теплій та дружній атмосфері.
«І Україна таки буде і в Україні будем ми».
23 серпня – Народицька селищна бібліотека взяла участь у святкуванні Дня Державного Прапора України та 27- ої річниці Дня Незалежності нашої держави.
Для жителів громади бібліотечні працівники презентували книжкову виставку «Люби – рідне! читай – українське!».
Разом з юними, талановитими читачами та жителями селища провели тест - вікторину «Як ти знаєш свою Україну», конкурс «Маленькі майстри великого пензля» (для дітей), майстер – клас «Чарівна квіточка» (квілінг). Дуже вдячні дорослим та дітям за активну участь в організованих заходах та будемо раді бачити всіх у селищній бібліотеці.
«Наш Прапор - дух єдиний Великого народу».
Небеса блакитні сяють з глибини,
а пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива,
знамено рідне - злото й синява.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить -
по долині жито, по горі блакить.
Дмитро Павличко.
а пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива,
знамено рідне - злото й синява.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить -
по долині жито, по горі блакить.
Дмитро Павличко.
2 22 серпня працівниками селищної бібліотеки було проведено історичну годину „ Наш Прапор - дух єдиний Великого народу”. Державний Прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави, яка має давнє історичне коріння і прагне стати повноправним членом Європейського Союзу, природним має бути вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.
Діти з цікавістю слухали про історичне становлення Державного Прапора як Державного символа.
Кажуть люди: « От і спас, йде
вже літечко від нас»
Та всього залишив спас
Добрим людям про запас.
Літо красне, прощавай,
В душах нам тепло лишай.
19 серпня весь християнський світ відзначає одне з найбільших релігійних свят – Преображеніє Господнє, або Спас. Цього дня в церквах святять фрукти й овочі, обжинкове колосся, хліб та мед і дякують Господу за всі земні плоди.
Залежно від часу визрівання плодів Спаса справляють тричі. Перший Спас – водяний, або Маковея – 14 серпня; другий – Великий, яблучний або медовий – 19 серпня; третій горіховий – 29 серпня. На цю благословенну пору припадають і традиційні урочистості – святкування врожаю. Закінчення основних робіт у полі.
Детальніше про всі ці свята розповість розгорнута виставка-експозиція «Прийшов спас-пішло літо від нас» . Видання про народні звичаї та традиції, представлені на виставці, допомагають читачам і гостям бібліотеки дізнатися про різні назви свята Спаса, його історію, особливості та народні прикмети.
Родзинкою на виставці поруч з цікавими виданнями були гостинці літа: горіхи, червонобокі яблука, соковиті груші, сливи з домашнього саду, і, звичайно ж, мед!
Вважається, що Спас знаменує завершення літа. Іноді в цей час настає похолодання, тому в народі кажуть: «Прийшов Спас – готуй рукавички про запас».
Підвищення кваліфікації бібліотекарів.
Розвиток і освіта жодній людині
не можуть бути дані або повідомлені.
Кожний, хто до них долучиться,
має досягти цього власною діяльністю,
власними силами, власним напруженням.
Ф.А. Дістервег
У сучасних умовах і на тому етапі, який переживає бібліотечна справа в Україні сьогодні, однією з актуальних проблем є кадрові ресурси бібліотек. Всім відомо, що основним ресурсом будь – якої організації, її головним багатством є персонал. Зміни в бібліотеках ставлять нові вимоги й до їхніх працівників. Сьогодні необхідно професійно удосконалюватися, навчатися протягом життя, а головне - працювати творчо, відкрито, по-новому. Бібліотекар - головна рушійна сила усіх змін, і почати перетворення він повинен із себе, свого бачення нової, модельної бібліотеки, бажання її змінити на краще, а потім запалити цією творчою іскрою всіх навколо: владу, спонсорів, читачів бібліотеки та мешканців села. Про це і говорилось на курсах підвищення кваліфікації для сільських працівників культури, які проводились з 09.07 по 12.07 2018 року на базі Народицької селищної бібліотеки, працівниками ЖОУНБ ім. О. Ольжича, обласної бібліотеки для юнацтва, обласної бібліотеки для дітей та фахівцями ОЦПКПКМТ та ЖДУ ім. І. Франка.
Навчання проходили під назвою «Проблеми розвитку та вдосконалення культурно – дозвілевої діяльності клубних та бібліотечних закладів району». Перший день курсів відкрила директор ОЦПКПКМТ, Примарчук А.А., зачитавши розклад занять на кожний день.
Під час занять значна увага приділялася питанням професійної роботи бібліотек: впровадження УДК в бібліотеках України (Данильченко Т.В. – головний бібліограф відділу краєзнавства ЖОУНБ ім. О. Ольжича); фандрейнингова діяльність, як пошук джерел додаткового фінансування закладів культури (Мозгова Л. А.- заступник директора обласної бібліотеки для дітей); модернізація форм і методів бібліотечної роботи (Павлюк Т. О. – заст.. директора КЗ «Обласна бібліотека для юнацтва» Житомирської обласної ради); бібліотечні фонди в ОТГ (Зубенко В. В. – головний бібліотекар відділу комплектування ЖОУНБ ім. О. Ольжича); культура та етика професійної поведінки (Недашківська Т. Є. –канд. Філологічних наук, кафедрою слов’янських та германських мов ЖДУ ім. І. Франка); шляхи поліпшення забезпечення читацьких потреб і запитів у сучасній соціокультурній ситуації (Баздирева Л. Я – зав відділом ЖОУНБ ім. О. Ольжича); інноваційні технології в бібліотечній сфері: особливості впровадження, практика використання (Пивоваров В. А. – заст.. директора ЖОУНБ ім. О. Ольжича). Програма була доволі цікава й насичена і передбачала як поглиблення та актуалізацію теоретичних знань, так і практичне опанування нових форм роботи. Окрім спеціальних знань і широкого кругозору, бібліотекарі повинні володіти основами інших наук: психології, педагогіки, соціології, юриспруденції та ін.. Тож, лекції доцента кафедри вікової та педагогічної психології ЖДУ ім. І. Франка - Максимець С. М.; доцента кафедри видавничої справи та редагування основ журналістики та філології Навчально – наукового інституту філології та журналістики ЖДУ ім. І. Франка –Близнюка А.С.; юриста обласної ради федерації профспілок – Ільченко Т. М. допоможуть мислити та діяти професійно, знаходити оптимальні та нетрадиційні підходи у вирішенні питань та спонукають до творчості та пошуку нестандартних форм роботи.
Звичайно, не від нас залежить належне фінансування для покращення матеріально-технічної бази установи, але інформаційно-бібліографічна робота та якісне обслуговування користувачів – у нашій компетенції. Тож, бажаємо успіху нашим бібліотечним дипломованим спеціалістам, які одержали свідоцтва про проходження курсів підвищення кваліфікації для сільських працівників культури та дякуємо всім фахівцям ОЦПКПКМТ, які організували та провели ці навчання, поділились своїм досвідом, знанням.
В лісі, в лузі ти гуляй – про безпеку пам’ятай.
(Безпека життєдіяльності дітей під час літніх канікул)
Літо – чудова пора ! Тут і захоплюючі подорожі з рідними, і веселі ігри з друзями в таборах відпочинку. А ще – цікаві пригоди під час прогулянок або риболовлі, несподівані зустрічі й нові знайомства. Відпочинок улітку завжди йде на користь, якщо, звичайно, постійно дбати про власну безпеку і безпеку рідних. Щоб відпочинок не приніс небажаних проблем, пропонуємо ще раз повторити правила.
1. Переходи дорогу тільки у місцях, позначених знаком «Пішохідний перехід», на зелене світло світлофора, коли зупиняться всі транспортні засоби!!!
2. Обходи трамвай на зупинці спереду, а авто, автобуси – ззаду.
3. Правила протипожежної безпеки: щоб уникнути отримання травм, не підпалювай петарди, сірники, не грайся з небезпечними предметами та речовинами!!!
4. Обережно користуйся електроприладами вдома, не залишай їх без нагляду ввімкнутими.
5. Під час турпоходів, подорожей до лісу: розпалювай багаття тільки під наглядом дорослих, не вживай воду з природних джерел, не залишай сміття, не руйнуй пташині гнізда, будь обережним при зустрічі з свійськими та дикими тваринами. Не збирай І НЕ ВЖИВАЙ гриби, плоди, ягоди біля транспортних магістралей, високовольтних ліній електромережі. Не збирай І НЕ ВЖИВАЙ незнайомі гриби, плоди, ягоди.
6. Під час грози, сильного вітру, шквалів знаходься у приміщеннях.
7. Будь обережним під час літнього відпочинку на воді. Не купайся без дозволу та нагляду дорослих, не купайся в незнайомих та не облаштованих для купання водоймах.
8. У випадку знаходження маловідомих предметів терміново повідом дорослих або відповідній організації, не торкайся їх і не намагатися їх знешкоджувати самостійно!!!
9. Виконуй правила проїзду в ліфті. Не заходься у ліфт з незнайомими людьми.
10. Пам’ятай про категоричну заборону відвідування новобудов, будівельних майданчиків, аварійних будівель.
На дитячому абонементі представлено літературу, яка викликає бажання дотримуватися правил безпечної поведінки і, як наслідок, – збереження власного життя.
Літо+Книга+Я=Книга.
Ура! Канікули! Літо – найулюбленіша пора всіх дітей. Чимало хто мріє про відпочинок коло моря, дехто – вирушити у захоплюючі подорожі до давно омріяних міст або місць. Та чи можна уявити навіть найцікавіший відпочинок без книжки? Фраза банальна, але ж справедлива – у книг канікул не буває!
Літній відпочинок дітей - це не бездумне гаяння часу, байдикування. Цих золотих днів вистачить не тільки на
сонце і на річку з морем, на заняття спортом та рухливими іграми – а також на читання творів за програмою.
Літнє читання – чудовий час для розширення кругозору дітей та їх творчої уяви. До послуг читачів на дитячому абонементі селищної бібліотеки діє книжково-ілюстративна виставка: «Літо+Книга+Я=Книга» На виставці експонуються книги різні за жанрами, книги – які варто прочитати,: зокрема сучасних українських письменників, зарубіжних авторів, історичні, пригодницькі та сентиментальні романи.
«Конституція – основа моєї держави»
Я маю право жити на Землі,
Творити, дихати, учитись.
Примножувати багатства всі її,
Своєю Україною гордитись.
Після історичного моменту набуття незалежності України , перед молодою державою постали складні проблеми, пов’язані з організацією ефективної економіки, розвитком політичного життя та демократії. Державі потрібна була Конституція - основний закон її життєдіяльності. Саме Конституція призвана відігравати роль фундаменту, на якому можна побудувати поверхи будівель, які являються сукупністю правових норм. Нова Конституція України була прийнята п’ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 р.
Для ознайомлення користувачів з історичними передумовами прийняття Основного Закону України, прослідкувати шлях, пройдений нашою державою від Конституції Пилипа Орлика до прийняття нової Конституції України, Народицька селищна бібліотека провела ряд інформаційно-просвітницьких заходів. В читальному залі оформлена книжкова виставка «Конституція України – закон для кожного», де читачам була запропонована правознавча, історично-довідкова та художня література. У дитячому віці неможливо знати детально всі закони. Але основне , що їх стосується, вони повинні знати. Тож, інформаційна година «Я – Українець і я цим пишаюсь», проведена на дитячому абонементі,дала змогу дізнатись про те як «народжуються» закони; пояснила, що Конституція надає дітям рівні права та не допускає жодного насилля над дитиною.
Бібліотекар Радчанської сільської бібліотеки провела інформ-годину «Закон і ми». Де діти взяли участь в обговоренні з правових ситуацій, зробивши висновк, що основному Закону України - Конституції - повинні підкорятися всі, сумлінно виконувати все, що вимагає Закон.
Літо радістю іскриться і тепло всім роздає.
В читальному залі селищної бібліотеки представлено виставку – пораду періодичних видань нашим господиням на різну тематику. Адже в першу половину літа вони займаються вирощуванням, доглядом та збиранням урожаю. А ось друга половина літа - найгарячіша пора. Велику кількість овочів і фруктів вони прагнуть перетворити на достаток домашніх заготовок, які будуть радувати родину взимку і навесні.
«Нехай наша турбота зігріває ваші душі».
Народицька селищна бібліотека пропонує для жителів громади з обмеженими фізичними можливостями на дому, будь- якого віку , які бажають читати і користуватися послугами бібліотеки, але не мають можливості самостійно її відвідувати, послугу «Домашній абонемент». Працівник бібліотеки підбірає найцікавішу літературу та пресу та приносить за домашньою адресою читача. Ця послуга користується популярністю у даній категорії осіб і навіть є (одержуємо) подяки від вдячних користувачів.
Також, ми можемо надати і віртуальні послуги у вигляді бібліотечних розсилок на електронну адресу з будь-якої необхідної теми. Це може бути повідомлення про надходження в бібліотеку літературних новинок, огляди українського законодавства та ін.
Замовлення на обслуговування «Домашнім абонементом» приймаються за адресою: Народицька селищна бібліотека ,вул. 1 травня,18, тел. 0414121564.
Проведення дослідження щодо стану галузі культури в громадах.
Ефективність розвитку громади залежить від пріоритезації її керівництвом напрямів соціально – економічного розвитку, що створює нові і широкі можливості для розвитку галузі культури на місцях.
На сучасному етапі розвитку громад виникає потреба у проведенні загального аналізу стану галузі культури на місцевому рівні, оцінки поточних проблем і перешкод її розвитку, та уточнення їх кроків , щодо їх вирішення задля успішної реалізації культурної складової реформи децентралізації і покращення якості та доступності культурних послуг на місцевому рівні.
У зв'язку з вище викладеним просимо заповнити зазначену онлайн анкету.
Посилання на анкету -
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd5hI0krtvEEJrHwQNTsPotsk1wi5bZRjF6zFKku4PS2YMgwg/viewform.
Прохання заповнити анкету до 25 червня 2018 року.
Літературно - пізнавальна бесіда:
«Бачити світ прекрасного»
( До 115- річчя від дня народження І.А. Багмута)
Той, хто прочитає твори Івана Багмута,
назавжди залишиться вдячний йому за ті
хвилини радості,які може дати тільки
справжнє мистецтво, справжня література.
В. Бичко.
І. Багмут був невситимим мандрівником. Свою любов до подорожей пояснював так: «Бачити життя, людей, свою країну. Ні, не так. Насамперед хотіти бачити. Так хотіти, щоб ви не могли всидіти вдома! А щоб так хотіти, треба любити. Любити людей, природу, любити життя».
Іван Андріанович — справжній майстер оповідань для дітей і про дітей, в яких знайшли відображення багато життєвих історій.
Уся творчість письменника пройнята вірою в людину, у те, що людська праця і розум здатні подолати усілякі перешкоди.
На На дитячому абонементі селищної бібліотеки провели літературно - пізнавальну бесіду: «Бачити світ прекрасного».
«Земля – наш спільний дім».
Наш дивний світ, такий, як казка,
Он в небі хмаронька пливе
Тож бережи його, будь ласка, –
Все в ньому гарне і живе.
Он квітка полум’ям палає
І ясне сонечко блищить,
Чарівна пташечка співає –
Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.
Наше довкілля, рідна природа чарує нас в усі пори року. Ми, українці, маємо гордитися тим, що доля подарувала нам це диво – чарівну й неповторну красу природи. Та багатства природи небезмежні. Маємо їх дбайливо оберігати, як порядні господарі. Так роблять в усьому світі, бо проблеми екології, охорони природи нині найважливіші, адже природа – це наше життя, наше здоров’я.
В Народицький селищній бібліотеці оформлено виставку – панораму «Душа природи – душа добра».
В Новодорогинській сільській бібліотеці. Була проведена з читачами-дітьми бесіда: «Людина. Екологія. Здоров’я».
Усе, що нас оточує і не зроблене руками людей, – це природа. Спілкування з природою дає найбільшу насолоду і радість, викликає найпалкішу любов до рідного краю, до життя. Природа є джерелом натхнення. Шепіт води, зелених дібров, спів птахів, запах квітів,– усе це ні з чим не зрівняна природа рідного краю. Недарма природу називають ненькою. Усі ми – діти природи, та не всі однаково добрі до неї. Природа потребує постійної уваги, турботи. Ми повинні берегти природу, охороняти її багатства.
Хай сонцю і квітам всміхаються діти!
«Мені здається, що одна з найбільших удач
у житті людини - щасливе дитинство»
Агата Крісті
День захисту дітей – це не тільки свято для самих дітей, це і нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, щоб усі діти росли щасливими, вчилися, займалися улюбленою справою, та в майбутньому стали хорошими громадянами своєї країни.
Тому першого червня проводяться різноманітні заходи, які акцентують увагу громадськості на дитячих правах і формуванні гармонійної особистості.
У цей день діти «правлять балом», цього дня хочеться їм подарувати всі земні блага? Саме тому в перший день літа влаштовуються розважальні заходи для дітей, які проводяться в бібліотеках району.
Тому першого червня проводяться різноманітні заходи, які акцентують увагу громадськості на дитячих правах і формуванні гармонійної особистості.
У цей день діти «правлять балом», цього дня хочеться їм подарувати всі земні блага? Саме тому в перший день літа влаштовуються розважальні заходи для дітей, які проводяться в бібліотеках району.
Тож напередодні Міжнародного дня захисту дітей в селищній бібліотеці на дитячому абонементі було оформлено книжкову виставку: «Країна дитинства - країна мрій» та презентовано дитячі малюнки: «Ми знаємо свої права» .
З нагоди святкування Міжнародного Дня захисту дітей бібліотекар Яжберенської бібліотеки, Комарчук Н.О. спільно з Яжберенським ДНЗ «Ромашка» провели свято «Літні промінці на книжковій сторінці» . В цей день бажали маленьким громадянам миру, сонечка, тепла, здійснення мрій і бажань.
Розважальне свято відбулося в Новодорогинській сільській бібліотеці, «Подорож до Країни Дитинства». Бібліотекар Дідух А.І. познайомила дітей із історією виникнення свята, розповіла дітям про їх права та обов’язки, що проголошені в Декларації прав дитини, ознайомила з проблемами дитинства на планеті. Діти уважно слухали розповідь бібліотекаря, а потім із задоволенням грали в пізнавальні ігри та малювали малюнки на асфальті. Захід пройшов у дружній, веселій атмосфері і подарував дітям прекрасний настрій, щирі посмішки та багато радісних вражень. Для учасників свята бібліотекар організувала солодкий стіл.
Тож нехай у кожній оселі лунає дитячий сміх! Хай кожна дитина має маму і тата! Хай промінці добра і любові торкнуться кожного серця, і від нього хай засвітяться щастям ваші домівки.
Миру і щастя всім дітям планети Земля!
День Європи – символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах, спільної історії всіх націй та спільного мирного та щасливого майбутнього жителів нашого континенту.
Одними із основних чинників сучасної освіченої, інтелектуальної, культурної особистості є високі почуття миролюбства, толерантності, добра, поваги до основних життєвих цінностей інших народів, взаєморозуміння, солідарність і духовна єдність між людьми різних народів, поглядів, переконань.
Кожного року у травні місяці відзначається День Європи в Україні, не залишаються осторонь й цього величного свята й відвідувачі та працівники Народицької селищної бібліотеки
Це свято - День Європи поступово стає справою державного значення і відіграє неабияку роль у формуванні громадської думки в Україні про майбутнє нашої держави в дружній європейській сім’ї народів.
Напередодні Дня Європи на дитячому абонементі оформлено книжкову виставку : «Країнами та містами Європи» та учні 5-Б класу малювали малюнки на тему: «Європа – наш спільний дім»
Для старших відвідувачів бібліотеки , з метою поширення інформації про європейську спільноту, в читальному залі селищної бібліотеки організовано прес-калейдоскоп «Неподільна Україна – безпечна Європа!» Також було проведено читацькі дискусії «Україна і Євросоюз», де учні Народицької гімназії поринули в невідомий світ сьогодення країн Європейського Союзу, відкрили для себе багато цікавого, невідомого, загадкового, що таїть в собі Європа.
Підсумки акції «Книги з добрих рук».
Вже традиційно щорічно Народицька селищна бібліотека проводить акцію, під час якої кожен бажаючий може подарувати книгу. Головна мета цієї акції - водночас з поповненням фондів нагадати людям про благодійність, а також стати безпосередніми учасниками цієї благородної справи. Адже у кожного вдома може лежати на поличці книга, яку вже ніхто не читає,тоді як бібліотеці вона дуже потрібна. За останні роки багато нових цікавих книжок отримали наші користувачі у подарунок від приватних громадян. Бібліотека щиро вдячна всім, хто долучився до акції та подарував радість спілкування з книгою іншим читачам. Дуже приємно, що в наш час є люди, які знаходять можливість відгукнутись на заклик книгозбірні. Серед дарувальників хотілося б відзначити Катерину Семенчук та Генріха Зоріна смт. Народичі, Віталія Барсука з села Мотійки, Оксану Рябко та Мирославу Мошківську з села Норинці, Леоніда Павлюченка з села Гуто – Мар’ятина.
Приєднуйтесь до наших друзів, які подарували книги для бібліотек! Бо коли робимо добро, то і на душі стає тепло та приємно, а від людей отримуємо подяки. Ми завжди раді бачити вас у нашій бібліотеці.
Пам’ятайте - бібліотеці завжди потрібні нові книги!
У 2018 році відзначається знаменна та пам’ятна дата – 250 років селянського повстання проти панської Польщі. Протест народних мас проти посилення польського гноблення виливався у різні форми: втечі селян, розгроми маєтків, убивства поміщиків, орендарів, масові народні повстання. У 1768 році на Правобережжі вибухнуло найгрізніше народно-визвольне повстання - Коліївщина під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, яке не обійшло стороною і територію сучасної Житомирщини. Під селом Кодня, що за 20 км. від Житомира, відбувся останній бій, де було страчено понад 3 тисячі повстанців. Ця битва увійшла в історію під назвою «Коднянська різня»
Народиччина також була активним осередком гайдамацького руху. Тут діяли загони ватажка гайдамаків Івана Подоляки, козацьких полковників Семена Палія, Яреми Гладкого, Василя Іскрицького та сотника Івана Ластуненка. З метою виховання у зростаючого покоління патріотизму, гордості за свій народ, який піднімався на боротьбу за свою волю і незалежність 11 травня, для учнів 7 “Б» класу Народицької гімназії, бібліографом Народицької селищної бібліотеки, був проведений бібліографічний огляд літератури на тему «Гайдамацькі шляхи на Житомирщині». Під час заходу діти поринули у вир історичних подій, які відбувалися на Житомирщині в ті далекі часи. Захід пройшов цікаво і змістовно, школярів зацікавила цінна історична література про історію нашого краю та розповідь про легенди, які розповідають про народних месників, про заховані ними скарби.
Кажуть, що на світі сонце найясніше.
Та всміхнеться мама – і стає світліше.
Кажуть, що без сонця не розквітнуть квіти,
А хіба без мами є щасливі діти?
На світі є слова, які ми називаємо святими. І одне з таких святих, теплих, ласкавих слів, яке говорить найчастіше дитина, при якому доросла, похмура людина посміхнеться — це слово «Мама». На світі так багато мам, і в кожній мамі є щось особливе. Але є у них і загальна риса – це неосяжна любов до своїх дітей. Вона читається в їх очах, вона живе в їх серцях. Вона – початок життя, хранителька, берегиня Дому, Життя, Любові, Душі й високого Духу.
У приміщенні Народицької селищної бібліотеки в читальному залі відбулося свято для мам «Я до землі вклоняюсь Вам, мамо», яке підготували бібліотечні працівники. На свято були запрошені активні читачки та жінки – керівники громади. Ведучі заходу розповіли про історію виникнення свята та про силу материнської любові. Мама – це не тільки добрі очі, дбайливе серце, ніжне дихання і ласкаві руки рідної людини. Мама – це ще й ангел-хранитель, завжди оберігає від неприємностей, переживань і проблем. Чуттєво і проникливо для присутніх прозвучали українські легенди «Материнська любов» та «Як мати стала зозулею», літературно – музичні композиції «Мамина молитва», «Чорнобривці», «Мами». На святі вдячності учні 2-Б класу Народицької гімназії прочитали вірші про матусю, яка допомагає малюкові зрозуміти навколишню красу, а її уроки – запам’ятовуються на все життя.
Запрошені познайомилися з цікавою книжковою виставкою «Благословенна будь у віках, одвічна мати!»
та тематичною поличкою «Величне і прекрасне слово Мати! Від неї все на світі! Навіть світ…».
« Мати - берегиня роду людського» - під такою назвою пройшов літературний вогник до Дня матері в Новодорогинській сільській бібліотеці, де були запрошені мами з дітьми. Метою цього свята було виховання у дітей любові до мами, почуття вдячності, шанобливого ставлення, поваги, гордості за рідну матусю. В знак великої подяки за всі турботи, недоспані ночі та безмежну любов, діти для мам, розповідали вірші, співали пісні, подарували танець. Матусі також пригадали своє дитинство. Адже вони разом з дітьми грали в веселі ігри, брали участь у конкурсах та вікторинах. Свято Матері стало ще однією сходинкою до родинного єднання.
Святкування Дня матері – це чудова можливість висловити свою подяку і безмежну вдячність за все, що роблять для нас наші мами, за їх любов і розуміння. Цього дня ми вшановуємо й Божу Матір – Діву Марію та свою Вітчизну – неньку-Україну. Тож щастя земного, здоров'я доброго , і хай горе обминає родини ваші, любі наші матусі.
Спасибі за ласку, за ніжну турботу,
За чуйність, гостинність,
Невтомну роботу,
Господь хай дарує здоров`я і силу,
Спасибі, рідненька, що ти нас зростила!
Ми – люди миру, зранені війною,
Заповідаєм покликом святим:
Шануймо тих, хто не вернувся з бою!
Уклін доземний воїнам живим!
І.Драч
Д Друга світова війна вона все далі і далі від нас, ми всі знаємо, що вона була страшною та кривавою, що загинула на ній невимовна кількість мільйонів людей, які просто хотіли жити. Ми знаємо фронтові пісні, ми знаємо наскільки тяжкою вона була. Знаємо - ми, старше покоління, але чи знають про неї теперішні хлопчики та дівчатка. Як донести все це, як розповісти про це? Тому вшановуючи подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні працівники селищної бібліотеки оформили виставку – вшанування «Ми пам’ятаємо» та виставку – репортаж «Гортаючи сторінки минулого»(6-8кл). де відвідувачі бібліотеки матимуть змогу поринути в те страшне минуле, щоб більше цінувати майбутнє.
Пам'ять... Вона не має початку і не має кінця. Тіла солдат, полеглих у землю, давно стали землею і завдяки одному серцю, яке перестало битися тоді, сьогодні на нашій землі б'ються тисячі сердець! Тож стань! Зупинись! Ніколи не проходь байдуже повз гранітної стіни, на якій визолоченими буквами вписані імена тих, що полягли на полі бою, закатованих у фашистських концтаборах, спалених, повішених, знищених, але не скорених. Зупинись — постій мовчки — згадай...
В Клочківській сільській біліотеці оформлено книжкову виставку «Шлях до Перемоги. Хроніка подій» та в Межиліській - тематичну поличку «Читаєм книги про війну, згадаєм подвиги героїв» , урок пам’яті «Той біль із часом не минає».
Спасибі, солдати, за подвиг століть,
Якому нема і не буде ціни,
За право і щастя родитись і жить,
І сіяти жито на митні лани…
Б.Олійник
Збережи життя на землі.Сьогодні ми все частіше чуємо слова «забруднення навколишнього середовища», «забруднення довкілля»… Ми вже стали звикати до цих слів і продовжуємо свою бездіяльність. Нерозумні дії людей на планеті Земля у найближчий час можуть повернутися великим нещастям, бідами усього людства. В долі природи - наша доля і ми повинні зробити все для того, щоб використати останній шанс і допомогти рідній природі, тим самим зможемо продовжити життя в наступних поколіннях. Що ж можемо ми зробити для навколишнього середовища? З чого треба почати свої дії? Хто в цьому допоможе нам? Як організувати роботу, щоб зберегти надбання природи у нашому регіоні? Задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за все треба дбати про чистоту тієї території, де ми проживаємо, працюємо.
Тому наше населення все більше потребує отримання екологічної інформації, все більше представників культури та освіти усвідомлюють необхідність формування екологічної культури як запоруки виходу з екологічної кризи. Разом з тим закладів, що покликані займатися саме просвітницькою діяльністю, спрямованою на формування екологічної культури, не так багато.
Серед них одне з центральних місць посідають бібліотеки.
Бібліотеки у змозі прищепити читачам відповідальність за екологічно чисте майбутнє і сприяти вихованню екологічної культури, зростанню екологічної особистості. Тільки високодуховна людина може запобігти екологічній трагедії. Тому для дорослих відвідувачів бібліотеки в читальному залі представлено виставку – нагадування: «Серце Землі – у наших долонях», а для молодших на дитячому абонементі оформлено книжкову виставку «Земля – наш спільний дім», де представлена література, яка виховує любов до природи, викликає прагнення бережливого ставлення до неї, стимулює дитячу фантазію й уяву.
Екологічна культура є невід'ємною частиною загальнолюдської культури і формується в процесі життя і діяльності поколінь безперервною екологічною освітою і розповсюдженням знань з екологічного виховання. Народицька селищна бібліотека провела цикл заходів до дня Землі, птахів та довкілля.
Один із таких заходів відбувся в бібліотеці з начальником відділу екологічної освіти природного заповідника «Древлянський», Кравченко Галиною Іванівною, яка продемонструвала учням Народицької гімназії відео про заповідник «Наша справа – наше життя», розповіла про проблеми які виникають під час їхньої роботи та як можна покращити екологічну ситуацію нашого краю. Також директором селищної бібліотеки, Головач Лесею Вікторівною було запропоновано уявити учням, що до них звернулися по допомогу, щодо заходів поліпшення екології селища — такі слова передували плакату - мотиватору «Як би я був головним екологом міста…». Еко-проекти команд показали, що молодь здатна вже зараз шукати засоби рішень "дорослих" екологічних проблем, відповідального відношення до навколишнього світу.
Щорічно, 22 квітня відзначається День Землі. Наша планета Земля - наш рідний дім, в якому створені для нас особливі умови, що сприяють нашому існуванню і життєдіяльності. Ми всі відповідальні за мир і гармонію на нашій планеті. З цієї нагоди , з учнями 2-А класу було проведено екологічний урок та вікторина «Земля – казкова планета, тільки потрібно її берегти» .
Захід спрямований на те, щоб діти мали уявлення про стан навколишнього середовища, з дитинства вчилися звертати увагу на екологічні проблеми, не були байдужими до природи, розуміли й берегли її, були відповідальними за свої вчинки, допомагали дорослим очистити від сміття прилеглу територію свого будинку та висадити хоча б одно деревце. Учні не тільки корисно й весело провели час, але й розширили свій світогляд, розвинули кмітливість, навчилися пізнавати нове.
Працівники бібліотеки взяли участь в екологічну акцію з висадки дерев «Озеленимо планету разом з Фондом Yves Rocher Україна».
Скажемо булінгу – ні,
дружбі- так!.
Чомусь явище цькування, яке ще можна назвати новомодним словом «булінг», вважають у нашому суспільстві абсолютно нормальною, навіть звичною справою, надто серед дітей і молоді. При цьому навіть дорослі та, здавалося б, розумні люди часто звинувачують у тому, що відбувається, не ката, а жертву: «Що, відсіч не можеш дати?». Утім, мало хто уявляє, які насправді руйнівні наслідки має булінг. Згідно з результатами різних опитувань більшість дітей і підлітків стверджують, що в їхніх школах існує булінг (усілякі знущання, цькування та залякування). Один такий шкільний розбишака здатний перетворити на справжній жах похід дитини на автобусну зупинку або її велику перерву у школі. Знущання можуть залишити глибокі емоційні рубці на все життя. А в екстремальних ситуаціях вони можуть завершитись погрозами насильства, псування майна або серйозними тілесними пошкодженнями. Адже прийнятність насилля в дитячому віці як способу вирішення проблеми переростає в сприйняття його за норму в дорослому житті.
Булінг (шкільне цькування) — це навмисне знущання фізичним, вербальним або психологічним способом. Воно може варіювати від ударів, штовхань, лайки, погроз і насмішок до вимагання грошей і цінного майна. Деякі діти знущаються, уникають, ігнорують інших і поширюють про них неправдиві чутки. Інші використовують електронну пошту, чати, миттєві повідомлення, соціальні мережі й текстові повідомлення, щоб насміхатись над іншими або кривдити їхні почуття.
«Дуже багато агресорів навіть не усвідомлюють, що вони такими є. Вони просто жартують. Напрацьовують собі авторитет, бо їх начебто поважають за те, що вони такі жартівники. «Ми маємо достукатись до агресора, і перш за все до тих, хто не бере участі в булінгу. Якщо вони в своєму класі скажуть переслідувачу, що це не є нормально, не є смішно, що їм не подобається те, що він робить, щоб він припинив це. І в 99% булінг припиняється».
Тому, спеціаліст Народицького бюро правової допомоги, Пінчук Юлія Миколаївна та працівники Народицької селищної бібліотеки провели в читальному залі захід «Скажемо булінгу – ні, дружбі- так!». Де учням розповіли про виникнення та подолання проявів булінгу, продемонстрували відео «Обережно, булінг: українські діти все частіше стають жертвами цькування своїх однолітків». Під час заходу підлітки приймали участь у багатьох вправах таких як: «Я ображаюсь, коли…», «Бомбардування», «Кошик образ». Підводячи підсумки, можна сказати, що серед наших дітей є ті кого не розуміють те не підтримують однолітки та батьки, кого зраджують їхні друзі, хто рахує, що в цьому житті, він не для кого нічого не значить. Дуже хочеться закликати всіх, будьте уважні до свої дітей, цікавтеся їхнім життям, адже булінг серед нас!
«Молодь світу за здоровий спосіб життя».
Життя й здоров'я, найдорожче, що є у людини,
тому підхід до них повинен бути найсерйознішим
і ретельно вивченим.» (Г.П.Малахов).
Визначним показником достатку кожної країни є здоров'я молодого покоління. Сучасна молодь вкрай неграмотна в питанні здорового способу життя. Наркоманія, паління, вживання алкоголю, токсикоманія – часто це вбачається кращим дозвіллям серед певної частини юнаків і дівчат.
Формувати у молодих користувачів уявлення про те, що здоров'я значною мірою залежить від нас самих, пропагувати здоровий спосіб життя, викликати прагнення зберігати та зміцнювати здоров'я, бажання підтримувати його традиції є важливим напрямком діяльності Народицької селищної бібліотеки.
13 квітня в Народицькій селищній бібліотеці відбувся захід «Молодь світу за здоровий спосіб життя» для учнів Народицької гімназії. Ця зустріч присвячена найактуальнішій проблемі сучасності – про цінність та збереження здоров’я . Давайте поміркуємо, на яких засадах формується здоровий спосіб життя, адже природа створила все, щоб людина була щасливою. Яскраве сонце, чисту воду, чарівні весняні квіти, хвилі достиглого жита, тьохкання соловейка у лузі… і нас людей – сильних, розумних, сміливих, здорових. І в цьому бутті кожній людині доводиться вибирати, адже, з рештою вона має на це право. Та допомогти зробити правильний вибір, можна надавши корисну інформацію про шкоду паління й алкоголізму, переконати в згубності шкідливих звичок і запропонувати правильний вибір - сік замість сигарети й пива,фрукти – замість наркотиків.
Під час заходу був проведений «Мозковий штурм», де учні називали складові здорового способу життя, інтелектуальна гра запитань і відповідей «Що? Де? Коли?». Свою кмітливість проявили учні 9 класу, які за 5-10 хвилин намалювали плакати, що пропагують здоровий спосіб життя, їхніми очима.
Сподіваємось, що завдяки нашому спілкуванню, по пропаганді здорового способу життя, ми достукались до учнів гімназії і вони зрозуміли, що збереження майбутньої нації залежить від них самих. Адже, здоров'я – це найцінніший скарб людини!
Народознавча викладка.
«Усім, усім з святих небес
Святий привіт : Христос воскрес!».
Великдень усіх на гостини просить,Малює сонце полотно небес,І крашанку, як усмішку підносить.Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Великдень – найголовніше християнське свято, яке має ще одну назву – Пасха. Є багато свят, які зустрічають українці, але одним із улюблених є Великдень. Цей добрий і світлий день несе з собою віру, надію і любов»... Саме цьому святу присвячена народознавча викладка «Усім, усім з святих небес Святий привіт : Христос воскрес!», яка оформлена на дитячому абонементі селищної бібліотеки.
Виставка знайомить користувачів бібліотеки з історією цього свята та звичаями його відзначення, а також розкриває історію писанки її обрядове значення, символіку кольору та орнаменту. Великоднє свято пов’язане із воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою.
«В
Пташиний вернісаж у бібліотеці.
Міжнародний день птахів — інтернаціональне екологічне свято, яке щорічно відзначається 1 квітня. В 1906 році 1 квітня була підписана Міжнародна конвенція по охороні птахів в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Відзначення Дня птахів збігається з часом повернення пернатих додому. За традицією в цей час саме навесні в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки». Повернення птахів святкувалося, також, як прихід весни.
На дитячому абонементі селищної бібліотеки було проведено годину спілкування «Птахи Червоної книги України» та оформлено книжково - ілюстровану виставку «Птахи - перші вісники весни», для ознайомлення дітей з видами птахів, яку роль вони відіграють у природі та житті людини. В природних умовах, наприклад, існують складні взаємозв'язки між птахами й рослинами, з одного боку, та між птахами й іншими тваринами - з іншого. У житті людини птахи мають велике значення, що виявляється у величезній ролі свійських птахів у сільському господарстві та птахів взагалі у знищенні шкідників сільського господарства. Птахи також становлять значну промислову і естетичну цінність. Учені вже давно довели, що потрібно не лише вивчати користь, яку приносять, або шкоду, якої завдають птахи, а й прагнути підсилювати їх корисну діяльність. Приваблювання птахів на поля, у сади, парки, ліси дає позитивні результати і підвищує врожайність різних культур та продуктивність лісів. В читальному залі для дорослих читачів представлено виставка-експозицію «Птахи знайомі й невідомі», де розміщено інформацію про життя та різновідність птахів. Ми хочемо щоб люди усвідомили необхідність берегти птахів та дбайливо ставились до природи.
«Під синім небокраєм книгу люблять і читають».
Книга – учитель, книга – наставник,
Книга близький товариш і друг.
Розум, ніби струмок висихає,
Якщо ти випустиш книгу з рук.
Книга! В ній зібрана мудрість усього людства, що передається від покоління до покоління. Вона крокує поряд з людиною все життя. З дитячих років книга допомагає нам пізнати себе і зрозуміти світ, що нас оточує. Навіть сьогодні, коли нас манять все нові і нові дива техніки та Інтернет, книга не втрачає своєї цінності, вона не може її втратити, адже друковане слово - це глибина думки, це оаза мудрості, яку не спроможна закреслити історія, ніколи не зможе знищити спам чи вірус. Тож, чудовою нагодою для популяризації серед молоді та дітей систематичного читання, самоосвіти, книги і, власне бібліотеки, як скарбниці знань – є Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги. В Народицькій селищній бібліотеці він проходив з 26 березня по 30 березня 2018 року під назвою «Під синім небокраєм книгу люблять і читають».
Щоб привернути увагу молоді до друкованого слова, виховання у них читацької культури на базі Народицької гімназії працівниками селищної бібліотеки проведено цикл заходів під девізом : «Треба читати, бо ми того варті!». Для старшокласників під час заходу розповсюджено буклети «Бібліотека пропонує молоді» з інформацією про нові надходження книжок.
В читальному залі селищної бібліотеки, для шанувальників сучасної книги, оформлена виставка – перегляд «Для сучасної молоді - сучасні книги!».
Також на протязі тижня до бібліотеки завітали вихованці дитячого садочка «Сонечко», старша та середні групи. Для них було підготовлено свято – казку «Ми до тебе, казко, в гості завітали», під час якого діти брали активну участь, пригадуючи улюблені казки та переглядаючи мультфільми. В кінці свята вихованці садочка одержали в подарунок книги із серії «Християнська етика».
Цікаві заходи запропонували бібліотечні працівники учням молодших класів Народицької гімназії. Зокрема, для учнів 2Б класу проведено «Книжкові іменини», де діти познайомились з історією виникнення книги. Під час свята, переглядаючи слайди, вони здійснили ряд захоплюючих подорожей та розповіли підготовлені вірші про книгу .
З учнями 5Б класу проведено анкетування для виявлення їх читацьких інтересів.
Для відвідувачів дитячого абонементу бібліотеки відбувся захоплюючий майстер – клас «Весняні фантазії».
Всі ці заходи подарували юним користувачам чудовий настрій та незабутні емоції. Працівники бібліотеки намагалися досягти основної мети – підвищити інтерес дітей не тільки до читання, а навчити їх насолоджуватися читанням, розширити читацький світогляд, допомогти у формуванні творчих якостей. А ще ми хочемо, щоб діти поспішали на зустріч з доброю книгою не лише під час Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги, а й протягом усього життя.
Тож завітайте до нас, ми завжди раді вас бачити в бібліотеці!
Професії шукають тебе.
Житомирське вище професійне училище – інтернат надає можливість одержати дітям-інвалідам професійну освіту. Цей навчальний заклад за 48 років існування випустив понад 10 тисяч кваліфікованих робітників із числа осіб з фізичними обмеженнями. Випускники училища працюють у сфері побутового обслуговування, на підприємствах в організаціях та займаються індивідуальною трудовою діяльністю.
Широкий вибір професій дозволяє молодим людям реалізувати, у відповідності до фізичних можливостей, свої уподобання.
Соціальна, професійна, медична, трудова реабілітація учнів під час навчання, допомагають їм повірити в себе і адаптуватися в житті.
За час навчання за учнями зберігається пенсія, надається стипендія.
УМОВИ ПРИЙОМУ
ДО ЖИТОМИРСЬКОГО ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА - ІНТЕРНАТУ
ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ НА 2018 - 2019 НАВЧАЛЬНИЙ РІК.
ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ ЗА ДЕРЖАВНИМ ЗАМОВЛЕННЯМ (БЕЗКОШТОВНО) До Вищого професійного училища - інтернату приймаються особи віком від 15 до 40 років, що мають інвалідність, стан здоров'я яких дозволяє навчатись та працювати за обраною професією. Вище професійне училище - інтернат здійснює підготовку кваліфікованих робітників з професій:
На базі 9 класів
Оператор комп'ютерного набору, Електромеханік з ремонту та
обслуговування лічильно-обчислювальних машин;
обслуговування лічильно-обчислювальних машин;
(Термін навчання Зр.)
Оператор комп'ютерного набору. Секретар керівника;
(Термін навчання З р.)
Кухар. Кондитер.
(Термін навчання 2,5р.)
Кухар. Кондитер.
(Термін навчання 2,5р.)
Випускникам видається атестат про одержання повної загальної середньої освіти та диплом про набуту професію.
На базі 11 класів
Оператор комп'ютерного набору;
Офісний службовець(бухгалтерія);
(Термін навчання 1,5р.)
Кухар. Кондитер;
(Термін навчання 1,5 р.)
Оператор комп'ютерного набору.
Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-
обчислювальних машин;
(Термін навчання 1,5 р.)
Оператор комп'ютерного набору.
Соціальний робітник;
(Термін навчання 1,5р.)
Взуттьовик з індивідуального пошиття взуття. Взуттьовик з
пошиття ортопедичного взуття.
(Термін навчання 1,5 р.)
Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування.
Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-
обчислювальних машин; (Термін навчання 1,5 р.)
Випускникам видається диплом про набуту професію. На базі спеціалізованих загальноосвітніх шкіл для дітей зі зниженим слухом.
Взуттьовик з індивідуального пошиття взуття.
Кухар. Кондитер.
Взуттьовик з пошиття ортопедичного взуття;
(Термін навчання 1,5р.)
(Термін навчання 1,5р.)
Для зарахування на навчання абітурієнти подають такі документи:
1. Заяву на ім'я директора.
2. Направлення на навчання відділу міського (районного) управління праці та соціального захисту населення з № пенсійної справи, погоджене з центром зайнятості населення.
3. Довідку ЛКК про можливість навчання певній професії.
4. Довідку медико - соціальної експертної комісії або медичний висновок для осіб до 18 років та форму(картку) індивідуальної програми реабілітації інваліда.
5. Документ про освіту.
6. Медичну довідку (форми 086-у) з відміткаминарколога та психіатра.
7. Довідку з місця проживання про склад сім'ї.
8. Шість фотокарток розміром 3x4 см.
9. Ксерокопію паспорта або свідоцтва про народження. Військовий квиток подається особисто.
10. Три поштових конверта, папку для паперів.
11. Ксерокопію ідентифікаційного номера.
12. Ксерокопію посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЕС (за наявності).
13. Ксерокопію посвідчення про інвалідність.
14. Швидкозшивач та 10 файлів.
Зарахування на навчання проводиться без вступних іспитів, без результатів зовнішнього незалежного оцінювання, після співбесіди та тестування в приймальній комісії, на підставі конкурсу свідоцтв та атестатів про освіту.
Зарахування на навчання проводиться без вступних іспитів, без результатів зовнішнього незалежного оцінювання, після співбесіди та тестування в приймальній комісії, на підставі конкурсу свідоцтв та атестатів про освіту.
ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ВСТУПУ ПОДАЮТЬСЯ ДО 20 СЕРПНЯ
ПОЧАТОК ЗАНЯТЬ 1 ВЕРЕСНЯ
Адреса: 10029, м. ЖИТОМИР вул. Небесної Сотні, 43, телефони: 47-32-71,47-32-74 (приймальна директора), 47-32-77 (факс) моб. (068) 677-62-03: (093) 408-32-47 , ztvpui@gmail.com.
Булінг - насилля яке ми всі можемо допомогти зупинити.
За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнає булінгу в школі, потерпає від принижень та насміхань. Найчастіше цькування ініціюють надмірно агресивні діти, які люблять домінувати, бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значимість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є в їхніх сім'ях. Але важливо розрізняти дружнє піддражнювання і булінг. Булінг — це агресивна поведінка, що повторюється, а піддражнюваня є поодиноким випадком.
Серед учнів Народицької гімназії , Народицькою селищною бібліотекою, проведений виховний захід «Ми проти Булінгу». Також розповсюджено буклети «Булінг: причини, наслідки та шляхи його подолання» серед учнів Народицької гімназії та сільських шкіл громади. Де була повідомлена коротка інформація для профілактики булінгу в учнівському середовищі та номер «Гарячої лінії» з питань насильства та захисту прав дітей 0 800 500 225 на який можна звернутися, коли тебе принижують.
«Не треба соромитися зізнатися іншим у виникненні ситуації булінгу. Пам’ятайте, що коли кривдника не зупинити, можуть постраждати інші діти».
Співпраця – важлива форма роботи.
28 березня, на базі Народицької гімназії, проходив семінар шкільних бібліотекарів. В якому взяли участь директор селищної бібліотеки Головач Л.В. та методист Савлук Н.М. Сьогодні підхід працівників бібліотек до своєї роботи суттєво змінився. Ми розуміємо, що бібліотеці, щоб існувати і розвиватися, треба заявити про себе, як про соціально необхідну установу, яка намагається якомога повніше задовольняти потреби користувачів, прагнучи перетворити свій заклад на інформаційні, громадські центри своєї громади. Для цього необхідно знати, що цікавить користувачів сьогодні, а також потрібно вміти передбачати їхні завтрашні інформаційні потреби. Тому співпраця між бібліотекарями публічних та шкільних бібліотек - важлива форма роботи, про це говорилось на семінарі. Судячи з досвіду бібліотекарів сільських навчальних закладів, то проблеми в нас однакові – це відсутність комп’ютерів та Інтернету, недостатнє фінансування, а книжкові фонди не поповнюються сучасною книгою, а якщо і є надходження, то мізерні. Тому публічні бібліотеки, в тісній співпраці зі шкільними бібліотеками, можуть практикувати проведення масових заходів, ділитися літературою з своїх фондів, проводити екскурсії та виховати у читачів любові до України, поваги до її історії і культури, сприяти розвитку творчих можливостей кожного відвідувача. На завершення семінару було запропоновано, щоб наступну нараду провести спільно з працівниками сільських та шкільних працівників, на базі селищної бібліотеки.
Розвиток та культура читання в бібліотеках громади.
Основна тенденція останніх років - втрата виняткової ролі читання в житті суспільства. Українці впевнено залишають категорію «найбільш читаючих в світі», близько 46% наших громадян взагалі не читають. Підростаюче покоління дедалі більше байдужіє до книг, які їм замінюють телебачення, комп’ютери, Інтернет, відеоігри, тощо.
Але як же зробити так, щоб заохотити до читання та прищепити любов до літератури? Для цього бібліотекам необхідно прикласти значно більше зусиль, ніж раніше. Про це говорилось на традиційному навчанні працівників сільських бібліотечних закладів району в «Бібліотечній школі профмайстерності» на базі селищної бібліотеки. Одним з найважливіших пріоритетних напрямків бібліотек у цьому плані – є масові заходи по популяризації кращих літературних творів, як сучасних, так і класичних. Про актуальні форми заходів розповіли фахівці селищної бібліотеки. Слухачі школи обговорювали різні питання і ситуації по темі на прикладі власного досвіду роботи у бібліотеці. На завершення були проведені практичні заняття.
«Без води - нема життя».
(До Всесвітнього дня водних ресурсів).
Вода, вода… Без кольору й смаку,
Й без запаху — прозора рідина,
А має силу не аби яку,
Бо всім-усім дає життя вона.
А без води нічого б не росло:
Ні квіти, ні дерева, ні трава…
Пташок, тварин, людей би не було.
Тому вода — усьому голова!
22 березня люди всієї планети відзначають Всесвітній день водних ресурсів. Адже цей день нагадує всім, що вода - найбільший скарб людства .
Це свято було започатковане для вирішення глобальних проблем нестачі питної води на планеті та збереження водних ресурсів , цей день почали відзначати з 1993 року.
Всі ми знаємо, що вода - це основа життя, що людина на 70% складається з води. Вона може не їсти близько місяця, а ось не пити - лише 3 дні.
Не вся вода на нашій блакитній планеті є придатною для пиття. Незважаючи на те, що 70 % планети вкрито водою, лише 1% води є прісною та може бути використаний людьми. І саме цю воду людство забруднює.
А вода дає нам не лише життя, а ще й здоров'я. Щоб дути здоровим, сильним, красивим, потрібно випивати якомога більше чистої води.
Довгий шлях проходить вода, щоб очищеною потрапити у наш дім. Тож слід задуматись та економно її витрачати.
Берегти - означає ще й вміло зберігати. Необхідно очищати джерела, ставки й озера від заростей і сміття і, звичайно, треба берегти ліси. Бо саме вони притягують до себе воду, зберігають її. Адже все в природі пов'язане між собою.
До Всесвітнього дня водних ресурсів було проведено заступником по роботі з дітьми селищної бібліотеки Єрмоленко С.І. та редактором Перковською С.М годину природознавства: «Без води - нема життя» для учнів 2-Б класу Народицької гімназії в присутності учителя Кондратенко Т.П.
Під заходу було обговорено з дітьми, про роль води в житті людини, про її властивості .У ході спілкування учні розповідали про воду, яка є навколо нас - струмочок, джерельце, дощик, сніг - звичайну та знайому, згадували прислів'я та давали відповіді на загадки.
Також на дитячому абонементі оформлена книжкова виставка: « Де вода- та життя»
Піклуючись про воду, про її стан та якість ми в першу чергу піклуємось про себе та про своїх близьких. І вкотре хочеться закликати: «Бережіть воду!», адже вода – одне з найбільших багатств на Землі, це носій нашої історії, нашого буття…
ХТО ХОДИТЬ В ГОСТІ – ТОЙ ВЧИНЯЄ МУДРО!
Обмін досвідом – це завжди позитивні емоції та нові враження. Дуже важливо обмінюватися думками, новинками, напрацюваннями. І саме тому ми вирішили завітати до Овруцької центральної районної бібліотеки ім. А. С. Малишка. Метою візиту було - ознайомлення з роботу структурних підрозділів бібліотеки. Цінними порадами нас збагатили працівники методично – бібліографічного відділу. Зокрема, бібліограф – краєзнавець Л. Гусаревич ознайомила нас із формами своєї роботи. Також вдячні за креативні ідеї від методиста Барановської Н.А. та бібліотекарів книгозбірні. Особливо дякуємо за цю зустріч директору ЦРБ Марії Федорівні Якимчук за обмін досвідом, за можливість побачити цікаву виставку в Артвітальні «Обереги, що не губляться в віках» з колекції Валентини Галкіної, яка проходить з 12 березня по 30 квітня. На завершення фахової зустрічі були обговорені подальші плани співпраці, щоб активізувати обмін досвідом на практиці. У свою чергу господарі були запрошені відвідати неповторний Народицький край.
2018 рік оголошення в Україні Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!».
З метою формування у суспільстві правової культури та правової свідомості, сприяння підвищенню рівня знань та поінформованості громадян щодо реалізації та захисту своїх прав, гарантованих Конституцією та законами України у різних сферах життя стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».
В рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами. Поширення знань та освітня місія сприяє залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.
Девіз проекту: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ!
Знаю свої права.
Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують.
Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.
Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.
Одним із основних завдань бібліотек на виконання Програми правової освіти населення є популяризація юридичної літератури серед різних верств населення та надання допомоги користувачам в процесі реалізації конституційного права кожного громадянина України в доступі до джерел офіційної правової інформації, шляхом використання правової бази даних «Законодавство України», глобальної мережі Інтернет .Отже, бібліотеки всіма своїми формами і методами роботи мають сприяти розвитку правової освіти населення шляхом підготовки виставок правознавчої тематики.
Народицька селищна бібліотека в читальному залі створила інформаційну зону з виставкою - порадою «Право в нашому житті», на якій розмістили інформацію щодо захисту основних прав та свобод людини, правової культури молоді, цивільних прав малолітніх і неповнолітніх та як захистити свої права через суд.
В Базарській сільській бібліотеці оформлено тематичну поличку: «Я маю право!».
В Латашівській сільській бібліотеці бесіда: «Мої права в моїй державі».
До 204-річниці від дня народження
Тараса Григоровича Шевченка.
До мене сьогодні всміхнувся Шевченко
З картини, що там на стіні.
Читає вірші його залюбки ненька,
Розказував батько мені:
Як вівці він пас – ще малий був хлопчина,
А виріс – великий дав дар:
Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни,
Цю книгу, що зветься «Кобзар»
Буду й я любити Вкраїну рідненьку,
То може й мені ще не раз
З портрету ласкаво всміхнеться Шевченко,
Наш батько, великий Тарас.
На Житомирщині до 9 березня стартував флешмоб #Shevchenkoforever для вшанування пам'яті Великого Кобзаря та підкреслення його сучасності, адже все життя поета було сповнене любові до України та свого народу. Саме тому, працівники Народицької селищної бібліотеки приєднались до флешмобу, взявши участь у вшануванні пам’яті українського поета, художника та мислителя. З нагоди дня народження Тараса Григоровича Шевченка в читальному залі Народицької селищної бібліотеки було оформлено літературний портрет «Шануймо слово Кобзаря».
Напередодні свята, бібліотекар Радчанської сільської бібліотеки, Кобилінська Марія Михайлівна, провела вечір поетичного настрою «І слава Кобзаря,і пам'ять про співця, безсмертна у віках», в якому взяли участь дорослі та діти. Впродовж заходу, його учасники мали змогу ознайомитись з життєвим та творчим шляхом геніального сина українського народу. Окрасою ж вечора став виступ народного аматорського вокального ансамблю «Вербиченька», що виконав чудові пісні, словами до яких стали вірші Кобзаря.
Ознайомившись з творчою спадщиною Т.Г. Шевченка, читачі ще раз переконалися в силі його поезії та мистецтва і побачили приклад того, як треба служити своєму народові.
Сьогодні, ми глибоко вклоняємось перед Великим Кобзарем, який своїм життям, своєю наскрізною українською вдачею, своїм безсмертним словом є прикладом невтомного борця за волю, апостолом правди, миру та братання.
100 років від дня народження Олеся Терентійовича Гончара українського письменника.
Олесь Гончар – сумління України,
Любов пречиста,
Пісня і зоря.
Вся Україна славить і вітає
Свого співця – Олеся Гончара!
Один з найпопулярніших письменників, талановитий новеліст, повістяр, романіст Олесь Гончар визначився насамперед як митець новочасний. Ця риса його таланту виявляється не тільки у звертанні до актуальних тем, у постійній увазі до образів наших сучасників, але й у способах художнього зображення життя.
Народився 3 квітня 1918р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. В житті письменника було чотири жінки-берегині: мама, Тетяна Гаврилівна Гончар-Біліченко, бабуся Прісина, сестра Шура та дружина. Мама, бо подарувала йому життя. Бабуся, бо казками, народними піснями, молитвою, любов’ю замінила Олесеві матір. Сестра, бо лікувала не тільки Олеся, а й всіх молитвою і словом. Дружина, Валентина Данилівна (Мала) Гончар, — мужня жінка, вона ніколи не скиглина, ніколи не жаліла себе, в неї «ніколи нічого не болить», була сильною особистістю, за що й припала до серця юного письменника.
З 1937р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995р.
Творчість: повість «Стокозове поле», роман «Людина і зброя», книжка «Фронтові поезії», роман «Прапороносці», повість «Земля гуде», новела «За мить щастя», збірка «Новели», повість «Микита Братусь», роман у новелах «Тронка», роман «Собор» та інші.
В селищній бібліотеці, бібліотекар читального залу, Маєвська Н. В. провела літературну годину «Собор душі Олеся Гончара», присвячену життю і творчості Олеся Гончара. Учні гімназії дізналися цікаві факти та події з біографії Олеся Терентьовича , продемонстрували свої знання про творчість відомого письменника та запевнили, що його твори читають залюбки.
Увага! Акція!
«Пречудесно, пречудово розцвітай же, рідне слово!».
ЗВУЧИ, РІДНА МОВО,
НА ЗЕМЛІ РІДНІЙ ЛИЙСЯ ПО ВІНЦЯ,
МОВО МОЯ УКРАЇНСЬКА,
МОВО МОЯ, МАТЕРИНСЬКА!
Мова – духовний скарб нації. Вона є найголовнішою ознакою народу, що дає йому право називатися нацією. Саме мова формує визначає свідомість, творить людину, культуру, історію.
Адже мова народу — це не просто звуки. Мова — це душа народу, це його трепетне серце. Скільки почуттів з'єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову?
Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Щороку, 21 лютого Україна відзначає чудове свято – День рідної мови. Саме в цей день бібліотекар дитячого абонементу селищної бібліотеки Єрмоленко С.І. провела для учнів 2-Б класу Народицької гімназії годину спілкування «Рідна наша мова в житті для нас основа» під час якої були проведені мовознавчі конкурси та вікторини «Юний мовознавець». Діти залюбки відгадували загадки та доповнювали прислів’я українською мовою. Також на дитячому абонементі оформлена книжкова виставка: «Бринить - співає наша мова».
В читальному залі селищної бібліотеки проведено бесіду – діалог «Рідна мова – Божа благодать».
В В’язівській сільській бібліотеці Мельник Галина Миколаївна провела годину спілкування «Мова моя барвінкова». Бібліотекар ознайомила дітей із цікавими фактами про українську мову, її місце у світовому просторі. Діти активно розгадували мовні загадки.
Бібліотекар Базарської сільської бібліотеки для дітей провела бібліотечний урок «Наша мова солов’їна». Ознайомила дітей з українськими обрядами і звичаями. Адже, українська мова багата не тільки в піснях, а й у побуті.
То ж вивчайте рідну мову.
Вже тепер, з маленьких літ.
Українське наше слово
Хай звучить на цілий світ!
Час плине, а пам'ять залишається…
На шляху до незалежності український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. Останніми у цьому довгому списку стали герої Небесної Сотні. Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом, заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя.
З нагоди вшанування пам’яті загиблих під час масових акцій протесту в Україні у листопаді 2013 року – лютому 2014 року та з метою увіковічнення великої людськості, громадянської і національної відваги та самовідданості працівники селищної бібліотеки підготували та провели годину мужності для учнів Народицької гімназії « Сам не знаю де загину…».
Ведучі своїми розповідями повернули присутніх у ті криваві дні лютого 2014 року. Глибоко в серця молоді запали вражаючі кадри з Майдану, на які не можна буде дивитися без болю і через сто років. Жодного з учнів події, що відбувалися, не залишили байдужими ні в розповідях, спогадах, ні у відео-переглядах: «Небесна сотня. Юні ангели», «Євромайдан» , «Нігоян декламує вірш Шевченка».
Всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять Героїв Небесної Сотні.
В пам’ять про загиблих за майбутнє України в читальній залі представлена виставка - вшанування «Уклонімося низько до землі тим, хто в серці вічно буде жити…» матеріали якої презентувала присутнім бібліограф Слепченко Марія Іванівна.
Також долучились до вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні і сільські бібліотеки. Бібліотекар Норинцівської сільської бібліотеки Головацька Наталія Олександрівна для дітей провела інформаційну годину - «Герої, які змінили хід історії».
Бібліотекар Стародорогинської сільської бібліотеки Марчук Олена Миколаївна - патріотичний урок «Вічна слава синам- вічна слава героям».
Ми не маємо права забути, що Герої Небесної Сотні дали нам можливість жити вільно, будувати нову країну, і ми в неоплатному боргу перед ними. Вони загинули, щоб ми жили. Хай палають свічки пам'яті загиблих героїв Небесної Сотні у наших серцях. Герої не вмирають!
" З любов'ю до дітей".
(До 110-річчя від дня народження Марії Пригари)
Більше п'ятидесяти років творчого життя віддала Марія Аркадіївна Пригара літературній творчості для дітей. Її поетична та прозова спадщина стала класичним надбанням української дитячої літератури.
Щира, задушевна творчість Марії Аркадіївни Пригари - яскраве підтвердження тих слів, які вона написала у одному з своїх віршів:
За життя письменницею було зроблено дуже багато. Видано більше 50 книжок.
"Про щоб не писала Марія Пригара - про сиву давнину чи про суперечку двох школярів нею володіє одне: велика любов до дітей, бажання творити для них..."
До 110-річчя від дня народження Марії Пригари у бібліотеці організовано перегляд літератури: " З любов'ю до дітей".
Чого б не торкалася письменниця Марія Аркадіївна Пригара - минулого чи сучасного, - її думки завжди з любов'ю були спрямовані до юних читачів. Вона дарувала своїм маленьким друзям прекрасні твори, осяяні любов'ю і теплом.
Масляна в Народичах.
Масляна – стародавнє слов’янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Гуляння народу триває тиждень і завершується Прощеною неділею.
Масляну зустрічаємо, зиму проводжаємо, весну закликаємо!
Масляна до нас прийшла,
Радість людям принесла,
Ну а ми прийшли з млинцями,
Зустрічати свято з вами!
Не давайте суму жити, посміхайтесь по всяк час.
Для розваги і розради Масляна — найкращий час.
А ми, бібліотекарі - гарні господині.
Попоралися нині.
Щоб гостей і друзів частувати.
Млинців спекли багато.
16 лютого 2018 року в смт.Народичах відзначили свято Маляної. Головне дійство розгорнулося на центральній площі смт.Народичі. Організатори вклали душу в підготовку заходу, аби створити піднесений настрій у всіх присутніх. Для дорослих та дітей було театралізоване дійство, розважальна програма, конкурс млинців та вареників, частування та зігрівання напоями, виставка-продаж виробів майстрів декоративно – прикладного мистецтва, ігри та забави, лотерея.
Селищна бібліотека взяла участь у конкурсі «Млинців і вареників», де отримали диплом в номинації «НАЙАЖУРНІШИЙ МЛИНЕЦЬ».
AFGAN - чужа війна - український рахунок.
В Україні 15 лютого відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Пам'ятну дату було встановлено 14 років тому, згідно з указом (№180/2004 від 11 лютого 2004 року) президента України Леоніда Кучми, і вона є щорічною.Її вибрали не випадково. Саме цього дня відзначали річницю завершення виведення радянських військ із Афганістану.
Війни – найбільші трагедії в історії людства. Найбільш кровопролитною була Друга світова війна, яка увійшла в історію як найбільш жорстока за кількістю жертв і масштабами руйнування.
Варто зауважити, що після закінчення Другої світової війни українські військові брали участь не лише в Афганістані: нараховано 24 локальні війни і збройні конфлікти на території 16 іноземних держав. За часів СРСР вони також виконували, так званий, "інтернаціональний" обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших "гарячих" точках. Та більшість наших земляків виконували свій військовий обов’язок в Афганістані.
Минають дні, ідуть роки,
Життя листи перегортає .
А біль Афгану - на віки.
В душі чомусь не замовкає.
З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.
Дорогою ціною розплачувалися наші юнаки за все. А ціною було життя. І понесли чорні птахи смерті похоронки в Україну, не минули нашого краю.
В нашому районі не повернулися живими до батьківських осель це:
1. Мисюк Анатолій Іванович 1960-1980 (р.);
2. Меша Микола Володимирович1966-1985 (р.).
Поставте скибку хліба на стакан
І голови схиліть в скорботі вічній
За тих, кого убив Афганістан,
Чиї він душі зранив і скалічив.
О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих синів своїх, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати.
15 лютого, працівниками селищної бібліотеки, в читальному залі було оформлено виставку – вшанування «Афганістан: Подвиг. Біль. Пам’ять» , яка розкриває тему війни в Афганістані. Також відбулася зустріч - спомин з воїнами – інтернаціоналістами, під час якої презентувалась слайд - презентація зі світлинами наших земляків, за допомогою якої вони мали змогу повернутись у їхні молоді роки.
Чи є у війнах переможці? Ні. У війнах не може бути переможців, бо всі в них
переможені тим, що війна – це смерть, яка забирає найдорожче у людини – її
життя; бо війна – це каліцтво, як духовне, так і фізичне; бо війна – справжнє пекло.
Можна побудувати дороги, нові міста, зорати поле і посіяти зерно, підняти
господарство. Але примусити битися серце у мертвої людини – неможливо;
залікувати зранену душу, не залишивши величезного рубцю – не можливо; не бачити страхітливих снів, коли йдеш у бій і втрачаєш друга – неможливо.
Ми пишаємося та горді тим, що поруч із нами живуть такі мужні, відважні, рішучі люди. Здоров’я їм, сімейного благополуччя .
06 лютого 2018 року в читальному залі Народицької селищної бібліотеки відбувся плановий семінар «Робота бібліотек: цифри, факти, події» для бібліотекарів району. Відкрила семінар директор Коструба Ю.С., яка ознайомила присутніх з планом семінару та акцентувала увагу на тому, що одна із найважливіших соціальних функцій бібліотек в наш час полягає у задоволенні інформаційних потреб користувачів, надання оперативного доступу до інформаційних ресурсів, активному впровадженні бібліотечно-інформаційних послуг.
Методист селищної бібліотеки проаналізувала роботу бібліотек за 2017 рік, надала інформацію про статистичні дані за звітний період. А також заслухали та обговорили методичні рекомендації по пріоритетних напрямках діяльності бібліотек на 2018 рік. Зокрема, була обговорена одна із тем семінару «УДК: готуємось до впровадження» під час якого бібліотекарі ознайомилися з інформаційним повідомленням «Створення та міжнародне значення УДК. Перехід з ББК на УДК». А також дізналися про історію універсальної класифікації та її сучасний стан і презентовано «Таблиці зіставлення індексів ББК і УДК».
Для учасників семінару, бібліограф селищної бібліотеки Слепченко М.І.,провела бібліографічно – інформаційний огляд «Гайдамацькі шляхи на Житомирщині».
Сьогодні працювати в бібліотеці важче, ніж раніше, але і набагато цікавіше. Тож бібліотекарі району обмінялись власним досвідом роботи: як якісно та оперативно задовольняти інформаційні запити користувачів, як проводити масові заходи, щоб вони були цікаві користувачам; виховання у підростаючого покоління патріотизму, духовності, моральності, толерантності, бережливого ставлення до історії та національних надбань народу. Обмін досвідом виявився дуже корисним, адже справити враження на сучасного читача, зробити бібліотеку яскравою, показати нестандартний зміст і форму, внести ауру новизни – завдання не із легких.
В бібліотечній діяльності сьогодення диктує необхідність змін. Тож, бібліотечні фахівці усвідомлюють, що якість обслуговування користувачів бібліотеки в першу чергу залежить від рівня професійної підготовки кадрів. Гра «Професійна етика», яка була проведена під час семінару, доказала, що в будь - якій ситуації, бібліотекар повинен найти правильне рішення.
На завершення семінару були надані консультації та поради з різних аспектів бібліотечної роботи.
2 лютого 2018 року в селищному Будинку культури, за участі працівників селищної бібліотеки, було проведено літературний вечір пам’яті «Живий у слові поміж нас», який присвячений нашому земляку, письменнику, педагогу, українському прозаїку, автору нарисів, легенд, замальовок, збирачу матеріалів і упоряднику книг, Члену Спілки журналістів України, редактора районної газети «Жовтневі зорі» нині «Життя і слово» - Баранчуку Дмитру Федоровичу.
Його творча спадщина – це духовний скарб Народиччини. Своєю творчістю він збагачує наші серця гідністю, честю, життєвою мудрістю, красою та любов’ю до рідного краю.
Роки пошуків і наполегливої літературної праці уклалися в книжки: Народиччина моя благословення», «Вічна загадка любові», «До чистих джерел» та «Тайнопис землі отчої».
Дмитро Федорович – у сім’ї Баранчуків народився п’ятим. Кажуть запізніла дитина завжди чимось незвичайна. Доля йому простелилась нелегка: на шістнадцятому році вже тяг каторжний очіпок остарбайтера в далекому Ессені, ледве уберігсь від голодної смерті та англійських бомбардувань.
Звідти – край світу, у вісімнадцять покликали Курили і Сахалін. Сім років нелегкої флотської служби. Вже на службі він написав в газету «На страже родины» свою першу замітку і її віддрукували. Там вдруге віч на віч зустрівся з війною. Після демобілізації працював в райкомі комсомолу, на спортивній роботі. Дмитро Федорович фундатор облаштування стадіону в райцентрі, починав з нуля, коли керував комітетом по фізкультурі і спорту. У 1962 році закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут по спеціальності агрономія, а також вчився на факультеті журналістики.
У січні 1967 року вийшов перший номер Народицької районної газети «Жовтневі зорі». Понад 30 років працював Дмитро Федорович в районній пресі, був редактором цієї газети, згодом працював на різних посадах цього ж видання. Багато років був членом спілки журналістів СРСР, Національної спілки журналістів України.
Багато хто читав його матеріали, які друкувалися в республіканській, обласній і районній пресі і були вдячні авторові за глибину і всебічність, зрілий аналіз сьогодення.
Презентація двох книг у 2008 році – це були найбільш пам’ятні і радісні події у його житті. Перша його книга «Народиччина моя благословенна» вийшла у 2002 році. Благодатна земля, славна історія нашого краю, спонукала і сприяла народженню художніх літературних творів.
У 2008 році були надруковані ще дві книги, це «Вічна загадка любові» та «До чистих джерел». Через усе життя проніс Дмитро Федорович любов до своєї малої Батьківщини, до природи, до людей які завжди його оточували. Це ми відчуємо коли перегорнемо сторінку книги «Вічна загадка любові». З великою любов’ю і ніжністю написана стаття «Пам’яті старшого брата» який загинув у роки Другої світової війни.
Школа.. Без неї важко уявити будь-яку державу, будь яке суспільство. Ми всі вийшли з неї. Вона, школа, початок біографії кожного юного міського чи селянського сина, провісниця і надія держави. В цій книзі знайшли місце понад двадцять міні – нарисів про кращих творців шкільного уроку, про творення педагогічного процесу, про гордість ниви освітянської. Не залишив осторонь і творчих дітей. І присвятив цілий розділ дитячої творчості поетичної, прозаїчної, мистецької.
Книга – це невичерпна криниця духовності, життєдайне джерело знань, яке потрібне людині впродовж її життя. Наступна книга яка вийшла у 2010 році «Тайнопис землі отчої», ця книга допомагає пізнати минуле і зазирнути в майбутнє. Як ми уже розповідали, Дмитро Федорович дуже любив свій рідний край і в силу свого інтелекту і можливостей допомагав своїм землякам серцем доторкнутися до природи, не забувати своїх коренів. Значна частина книги присвячена виселеним селам і її мешканцям. Він завжди закликав про увічнення 36 сіл району, які згоріли у чадному вогні Чорнобильської АЕС.
Були оформлені книжкові виставки де були представлені рукописи книг, та книги, окремі рукописи нарисів, статті з газет, нагороди, фотографії та інші матеріали Дмитра Федоровича.
10 листопада 2011 року Дмитро Федорович пішов із життя у віці 85 років.
День вшанування та пам’яті Дмитра Федоровича – це тиха пісня вдячності й низький уклін талановитій людині за любов до рідного краю, рідного слова, до народу, до своїх земляків.
Шановні друзі!
Народицька селищна та сільські бібліотеки району долучились до обласної молодіжної акції «Золота полиця бібліотеки: вибір молоді», яка проводиться з 10 січня до 31 березня 2018 року.«Люди перестають мислити, коли перестають читати, адже книги завжди залишатимуться надійними порадниками, та вірними друзями на все життя».
Акція допоможе виявити найпопулярніші серед молоді книги і створити «Золоту полицю бібліотеки». Пропонуємо включитись в акцію , заповнити запропоновану анкету і надіслати на електронну адресу бібліотеки: narodichi.lib@gmail.com.
Анкета
«Насолода читанням - насолода життям»
Шановні користувачі! З метою виявлення художніх творів, популярних
серед молоді просимо Вас взяти участь в анкетуванні і відповісти на
такі запитання:
1. Чи любите Ви читати художню літературу?
Так Ні Тільки по необхідності
2. Яку останню художню книжку Ви прочитали?
___________________________________________________
3. Яка з художніх книг сподобалась Вам найбільше?
___________________________________________________
4. Чи є книга, яку Ви час від часу перечитуєте? Назвіть її, будь ласка.
___________________________________________________
5. Яку книгу Ви порадили б другу, який має проблеми в житті?
___________________________________________________
6. Назвіть свого найулюбленішого літературного героя.
___________________________________________________
І дещо про себе: Ви: учень, студент, робітник, інше (підкреслити)
Ваша стать: жін. чол. (підкреслити)
Ваш вік:
До Всесвітнього дня боротьби
проти раку.
4 лютого 2000 року на Всесвітньому саміті проти раку було запропоновано відзначати Всесвітній день боротьби проти раку як складову частину Всесвітньої протиракової кампанії, яку запропонувала Паризька хартія. Міжнародний протираковий союз (UICC) сприяв ініціативі та до 2005 року отримав підтримку від різних партнерів та організацій, а також Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та МАГАТЕ. З 2006 року 4 лютого стало офіційним Днем боротьби з раком.
«Головною метою проведення Всесвітнього дня боротьби проти раку в Народицькій селищній бібліотеці - є підвищення інформованості жителів району про рак, як одне з найтяжчих захворювань сучасності, а також привернення уваги громадськості до його попередження, вчасного виявлення і ефективного лікування. Адже за словами лікарів, до виникнення онкологічних захворювань призводять такі фактори, як спадковість, забруднення навколишнього середовища, стреси та шкідливі звички. На Житомирщині кількість злоякісних новоутворень суттєво збільшилася після аварії на ЧАЕС. Лікарі закликають жителів області не нехтувати проходженням профілактичних медоглядів. Підступність онкологічних захворювань в тому, що людина не відчуває їх симптомів. Саме тому своєчасне виявлення злоякісних новоутворень на початкових стадіях дає можливість пройти ефективний курс лікування. Зараз в області успішно запроваджується новий метод – дієтотерапія. За словами завідувачки відділення хіміотерапії Валентини Іванчук, обмеження в харчуванні дає свій результат. Спеціальна дієта для онкохворих базується на раціональному поєднанні жирів і білків та виключенні продуктів, багатих вуглеводами.
Та ніщо не може бути кращим за профілактику на шляху до вашого здоров`я та благополуччя. У свою чергу, найкращий спосіб профілактики - знання свого ворога, тобто обізнаність щодо симптомів різноманітних хвороб. І тому для цього в селищній бібліотеці оформлено виставку - діалог «Обери життя».
Рак – це не вирок. Не потрібно ставити знак рівності між словом рак і словом смерть. Лише небайдужість до свого здоров’я і тих, хто поруч, є запорукою успішної боротьби з онкологічними захворюваннями.
Пам’ятаємо героїв Крут.
В серцях людських не вмерли Крути,
Вони проклали у майбутнє шлях
Щоб гордо майорів навіки.
Жовто-блакитний України стяг.
Було їх триста, тільки триста
Героїв - українських соколят.
Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить в знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землі,— присвячується.
Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас, — життя,— присвячується.
Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити з своєї пам'яті та історії, героям, що впали в страшному бою під Крутами,— присвячується.
У довгій, тисячолітній історії українського народу є багато геройських сторінок. До них линемо ми щораз своїми думками, розгортаємо карту за картою, сторінку за сторінкою й шукаємо у них нашої слави й нашої сили, шукаємо у героїчних чинах найглибшої основи для відродження віри у нашу правду й нашу перемогу.
Щоб будувати майбутнє, треба добре знати істинну історію, любити свою країну і гаряче бажати зробити її кращою. Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. А історія наша вмита кров’ю і сльозами. Щоб зберегти пам’ять про героїчні дні юнаків в обороні Волі України, в селищній бібліотеці відділу культури для учнів старших класів Народицької гімназії було проведено вечір пам’яті «Коли стають до зброї діти, народ цей-не перемогти». Під час проведення заходу, слухачам було показано перегляд фрагмента фільму «Лист без конверта із серії «Невідома Україна», та відеоролик «Ніколи не плач» пам’яті героїв Крут. Працівниками читального залу та абонементу оформлено книжкову виставку «Герої Крут – наша слава, наша історія». Працівником музею оформлено плакат «Пам’ятаємо героїв Крут». На абонементі для дітей проведено огляд літератури біля книжкової виставки «Їх було300 (До дня пам’яті героїв Крут)».
«Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться. Серед героїчних сторінок нашого недавнього минулого вибивається на перше місце одне коротке слово – «Крути»! Це одне слово виказує сьогодні цілу скелю думок і глибоких почуттів, які лягли в основу українського націоналістичного руху. Воно стало прапором і провідною зорею нового українського покоління.
Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. Крути, 29 січня 1918 року... Дата 29 січня увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини. Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії та безпечності. 90 років тому (1918) відбувся бій між київськими студентами і більшовиками під Крутами, де полягло в нерівній боротьбі 300 студентів. Сімдесят років не згадували про подвиг одержимих, тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім’я самостійної України. А день 29 січня, день бою під Крутами, став трагедією української молоді й цілої української суспільності.
Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.
Возз’єднались в ті далекі роки наші предки на віки.
22 січня День Соборності України.
Це моя земля, це твоя земля
Неповторна і єдина.
Це моя земля, це твоя земля
Україна, Україна!
Неповторна і єдина.
Це моя земля, це твоя земля
Україна, Україна!
Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.
Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.
Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну українську пісню.
Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.
Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.
Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України.
До уваги присутніх в читальному залі Народицької селищної бібліотеки для дорослих проведений історичний альманах біля книжкової виставки: «Свято єднання українських земель», а для дітей, дитячим абонементом, проведено подорож книжковою виставкою: «Соборна мати Україна – одна на всіх, як оберіг».
«Традиції Водохреща, як завершення зимових свят».
Хоч сніжок не сипле і мороз не креше,
І без криги річка - як одна Йордань,
Урочистим кроком Святе Водохреща
Все ж до нас приходить у січневу рань.
Третій праздник гостем в кожнім домі-хаті –
І немає нашій радості кінця.
Ой, радуйся, земле, свято Водосвяття
Звеселяє наші душі і серця.
За звичаєм мудрим нашого народу,
Щоб стояли міцно у борні зі злом,
Поспішаємо брати чудодійну воду
Ту, що освятили золотим хрестом.
Петро Марценюк.
Так розпочався урок народознавства в актовому залі Народицької гімназії для учнів 2-5 класів. Його підготували та провели бібліотекарі читального залу, абонементу та музею Народицької селищної бібліотеки.
Це виховний захід присвячений завершенню різдвяного циклу свят. Усі Ви знаєте ці свята, але з кожним наступним поколінням традиції святкування забуваються, відходять у минуле. Тому, щоб зберегти пам'ять про наших предків, про їхні звичаї та обряди, працівники Народицької селищної бібліотеки провели виховний захід на тему: «Традиції Водохреща, як завершення зимових свят». Як доповнення до заходу для учнів була оформлена книжкова виставка та продемонстровано фільм «Водохреща».
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. В усіх народів світу існує повір’я, що той хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу.
Свято Йордану - Водохреща - то третій останній праздник, який припадає на 19 січня. Хрещення Господнє — одне з найдавніших християнських свят. Ще його називають "Єпіфанія" — явище, або "Феофанія" — Богоявлення.
Після досягнення 30-річного віку Ісус прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Коли він вийшов на берег, з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм сином, а на нього зійшов святий дух у вигляді голуба. Тому свято також називають Богоявленням.
До V століття було прийнято святкувати народження і хрещення Ісуса Христа в один і той же день – 6 січня. Потім Різдво перенесли на 25 грудня (за юліанським, а пізніше і за григоріанським календарем). Зроблено це було в тому числі і для того, щоб поєднати язичницьке свято зимового сонцестояння з новим християнським, так сказати, окультурити.
Так вийшли Святки – низка святкових днів від Святвечора до передодня Хрещення. Східні християни, в тому числі і українці, відзначають ці дати за старим стилем, а за новим, відповідно, -- від 6 до 19 січня.
Січень крокує, свята дарує.
Хай Новий рік з добром до Вас прийде,
Здоров’я, сміх і радість принесе,
Різдво з колядою до Вас хай завітає,
Щастям безмежним Вас благословляє!
День за днем, година за годиною наблизилися до нас новорічно - різдвяні свята. Цих свят з нетерпінням очікують як діти, так і дорослі. Cвята новорічно-різдвяного циклу дуже колоритні, цікаві своєю самобутністю і чарівністю, глибиною народної філософії, дивовижною красою і духовністю української нації. День святого Миколая, Новий рік, Різдво, Щедрий вечір, Водохрещі несуть у наші оселі та серця добро, любов, оновлення, злагоду та щирість радісних побажань.
День Святого Миколая є особливо бажаним дитячим святом, яке приносить відчуття передноворічної атмосфери і всілякі приємні сюрпризи. Бібліотекарі дитячого абонементу теж вирішили подарувати дітям радість, веселий настрій, допомогти повірити в чудо, в здійснення бажань і мрій.
Працівниками бібліотеки було проведено народознавчу годину «Миколай на землю сходить і дива усюди творить»! з учнями 2-х класів Народицької гімназії. Діти почули розповідь про Миколая Чудотворця, найвизначнішого Святого християнської церкви, який є символом Добра і Милосердя. Діти ознайомились з легендами, про діяння Святого Миколая та одержали в подарунок книги «З основ християнської етики». А також в бібліотеці оформлено яскраво книжкова виставка «Ми чекаємо на тебе Святий Миколаю»!
Новорічні свята, мабуть, найсвітліші свята в нашому повсякденному житті, які люблять і діти, і дорослі. У ці дні всі ми стаємо в глибині душі маленькими дітьми, які чекають приходу Діда Мороза з мішком подарунків. І неважливо, що ми давно не віримо в цього сивого дідуся, але щороку ми намагаємося зробити свято веселим і безтурботним не тільки вдома, але й на роботі, для дорослих та дітей, для найближчих друзів, колег.
Як прикрасити свій будинок? Якими стравами порадувати гостей? Що надіти в новорічну ніч? Як створити неповторну атмосферу і зробити свято незабутнім? Якою колядкою порадувати своїх рідних і друзів? На ці та інші питання допоможуть відповісти матеріали виставки «Хвали січень сніговий», яка оформлена у читальному залі працівниками селищної бібліотеки.
Виставка створена з метою виховання почуття поваги до культурних традицій нашого народу.
Її матеріали, а саме Скуратівський В. «Святвечір», «Пори року», Воропай О. «Звичаї нашого народу», Україна: етнокультурна мозаїка», Сосенко К. «Різдво-Коляда і Щедрий Вечір», «Таємниці віків», «Українські народні свята та звичаї» та ін. розповідають про традиції святкування Нового року та Різдва Христового в Україні та світі. Виставка зацікавить незвичайними рецептами новорічних та різдвяних страв, допоможе прикрасити новорічну ялинку власноруч створеними прикрасами…
Для мільйонів людей Різдвяні й новорічні свята — це час, який вони проводять разом з сім’єю і друзями, час відновлення тісних зв’язків.
Різдво Христове – 7 січня – велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу. Ще до світанку в переддень Різдва палили сім полін, які відкладали сім тижнів. На цьому вогні готували дванадцять пісних страв, серед яких обов’язково кутю і борщ з вушками. 7 січня ходили колядувати. Колядки – це обрядові, величально обрядові пісні, які виконуються на зимові свята, зокрема на Різдво. Колядники готували колядки та вертепи, а до церкви йшли у найкращому вбранні.
13 січня – свято Маланки або Щедрий вечір. Щедрий вечір - українське народне свято, вечір напередодні Старого Нового року. За християнським календарем – це також день преподобної Меланії (Маланки). В українській народній традиції обидва свята об’єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.
Чимало інших людей вважає ці свята часом, коли можна роздумувати про народження Ісуса Христа і про те, яку роль він відіграв у спасінні людства. Прийдешня низка новорічно-різдвяних свят – це відмінний привід для того, щоб урізноманітнити дозвілля. Це чудова можливість познайомитися з традиціями зимових свят: Нового року, Різдва Христового, Свята Меланки, Стрітення та ін. У нас ви зможете поповнити скарбничку традицій святкування цікавими ідеями і знайти щось нове.
Книжкова виставка яка оформлена для дітей «Зима іде - свята веде» проілюструє, як святкували новорічно-різдвяні свята українці. Тут ви знайдете цікаві книги про звичаї та традиції українського народу в зимові свята – «Українці: Свята. Традиції. Звичаї», «Пори року», «Зимові загадки», «Православні свята. Розповіді для дітей», «Український народний календар» та ін.
Бібліотекарі проводять бесіди із читачами, розповідаючи їм про історію новорічної ялинки і традиції святкування: народні обряди, тексти колядок та щедрівок, автентичний український одяг.
Давні різдвяні традиції відроджуються сьогодні. У багатьох місцевостях України, у багатьох родинах урочисто відзначається Різдво, відбуваються колядування і щедрування. Тож хай різдвяні свята проходять в українських домівках весело і з любов’ю.
Немає коментарів:
Дописати коментар